За 22 кілометри на південний захід від Львова, у курортному містечку Великий Любінь діє один із найстаріших в Європі бальнеологічних і кардіологічних санаторіїв «Любінь Великий». Він розташований на березі річки Верещиця, у старовинному дендропарку площею 16 гектарів.

Курорт з'явився ще в 1778 році на унікальних родовищах сірководневої води та лікувальних торф'яних грязях, аналогів яким немає в Україні. Цілющі купелі Великого Любіня дають змогу ефективно лікувати хворих із серцево-судинною патологією, хворобами нервової системи, кістково-м'язової системи, опорно-рухового апарату, шкіри та навіть гінекології.

Нині на базі санаторію діє три реабілітаційні відділення. Нейрореабілітаційне, де зцілюють хворих, що долають наслідки інсультів, черепно-мозкових травм та наслідків операції на судинах мозку. М'язово-скелетне, де ставлять на ноги людей після операцій на опорно-руховому апараті і борються з ревматологічними захворюваннями та ДЦП у діток. А також кардіо-пульмонарне, де відбувається реабілітація пацієнтів, які долають період інфаркту міокарда та наслідки операцій на серці та втручань на судинах серця.

Варто також додати, що «Любінь Великий» входить до списку санаторно-курортних закладів, де проходять комплексну реабілітацію та лікування військові, які брали участь у АТО/ООС.

Цікаво, що ще за часів Австро-Угорської імперії зі Львова до Великого Любіня була прокладена колія і курсував поїзд, який привозив на курорт заможних панів та панянок. За радянських часів «Любінь Великий» був включений до всесоюзної здравниці і попит був таким, що неможливо було прийняти всіх охочих.

Це виглядає дивним, адже за оцінкою Всесвітньої туристичної організації ООН (ЮНВТО), сфера туризму та курортів стає однією з головних галузей, що впливає на загальний стан і тенденції світової економіки.

Нова влада нашої країни також декларує курс на розвиток і втілення світових тенденцій туризму в Україні. Зокрема на 16-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) Президент України Володимир Зеленський оприлюднив низку інвестиційно-курортних проєктів, які реалізовуватимуться із залученням іноземного бізнесу під особисті гарантії захисту інвестицій з боку глави держави. У тому ж ключі презентували стратегію розвитку Великолюбінської ОТГ до 2027 року, де у пріоритеті виділили процвітання курорту та місцевого екотуризму.

Тим часом у Львівській облдержадміністрації вирішили, що славу лікувального екотуризму Великого Любіня можна відроджувати по сусідству із майбутнім сміттєпереробним заводом і полігоном для захоронення твердих побутових відходів. Відповідний дозвіл для облаштування комплексу з переробки, утилізації, видалення та захоронення твердих побутових відходів під Великим Любінем надало керівництво ЛОДА своїм розпорядженням від 1-го липня 2019 року.

Як відомо, Ростислав Замлинський до цього був першим заступником голови ЛОДА Олега Синютки, який після завершення каденції президента Петра Порошенка пішов з посади. Саме в перехідний період зміни влади в області, Ростислав Замлинський у статусі «в.о. голови ЛОДА» й підписав відповідне розпорядження для ТОВ «Грінера-Л». Відтак Львівський портал вирішив розпитати про деталі такого рішення безпосередньо у підписанта документу. Однак колишній посадовець був небагатослівним, і навіть не зміг пригадати кому і для чого він виділив понад 41 гектар землі під Великим Любінем.

На уточнююче питання журналіста, що це було нещодавно під час виконання обов'язків голови ЛОДА, Ростислав Замлинський відповів: «До цього розпорядження потрібно подивитися вихідну документацію, і все, що передувало цьому. Якщо такі документи є на руках то можна коментувати, але якщо це лише листочок паперу то даруйте, але я не відновлю це у пам'яті, бо подібних документів підписував багато. Тому не можу вам нічим зараз допомогти».

Опікуватися проектами із будівництва сміттєпереробних заводів і нових полігонів ТПВ на Львівщині мав би департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської ОДА. Однак навіть там не змогли достеменно прояснити ситуацію.

Попередньо з'ясувалося, що через адміністративну реформу з укрупнення територій, на Львівщину очікує корекція «сміттєвої стратегії» області до 2030 року, яка й передбачала побудову ряду сміттєпереробних заводів та полігонів ТПВ.

Керівник департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської ОДА Назарій Романчук також розповів, що кількість «сміттєвих» кластерів, які закладалися до 2030 року буде підкорегована під нові укрупнені райони. Якщо на Львівщині очікується шість районів то й відповідно для них має бути передбачено шість кластерів, де буде по одному базовому полігону для ТПВ та два-три заводи переробки твердих побутових відходів на всю область. Якщо Львів планує будувати один завод то в області мав би з'явитися інший.

Знову ж таки, із розмови з посадовцем стало відомо, що досі вакантна пропозиція землі під сміттепереробний комплекс із полігоном ТПВ на території Роздільської «Сірки». Окрім того, ділянки на яких можна будувати подібні обєкти облдержадміністрація також готова запропонувати інвесторам неподалік Червонограда та Дрогобича.

Проте, чому «Грінері» виділили саме ділянку поблизу бальнеологічого курорту «Великий Любінь» і що саме там будуватимуть у відомстві також не прояснили.

Першими забили на сполох жителі села Малий Любінь. Люди переконані, що сміттєзвалище поставить хрест на цілющих водах та грязях санаторію «Великий Любінь», а також на перспективах відродження курорту. Зокрема, представник громади Малого Любіня Василь Журавель в коментарі Львівському порталу розповів, що питання побудови сучасного сміттєпереробного заводу взагалі не стоїть, мова йде про спорудження звичайного полігону для побутових відходів.

Усе сходиться до того, що про будівництво сміттєпереробного заводу взагалі не йдеться, а лише про будівництво полігону для захоронення твердих побутових відходів. Тобто під Великим Любінем створюватимуть ще одні Грибовичі. Окрім того ніхто з представників інвестора не знає нюансів історії цього кар'єру.

Як Львівська облдержадміністрація погодила виділення земель для полігону ТПВ, якщо Великий Любінь – курорт місцевого значення, який розташований менше, як за три кілометри від місця майбутнього полігону – взагалі не зрозуміло.

Під час розмови журналістів Львівського порталу став відомий ще один не менш шокуючий факт:

21 лютого 2017 року Великий Любінь втратив статус курорту. Цей факт підтвердила начальник управління туризму та курортів Львівщини Наталія Табака. Більше того, всі 18 населених пунктів Львівщини, які мали курортний статус, втратили його з лютого 2017 року! Йдеться про такі курортні території: м. Трускавець, м. Моршин, смт Східниця, смт Брюховичі, смт Великий Любінь, с. Модричі та с. Опака, м. Сколе, смт Верхнє Синьовидне, смт Славське, с. Гребенів, с. Корчин, с. Лисовичі, с. Смерічка, с. Розлуч, смт Івано-Франкове, смт Немирів, та смт Шкло.

Це сталося через те, що 21 лютого 2017 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України (№91) відповідно до якої всі попередні постанови, які визначали населені пункти Львівщини курортними, втратили свою чинність.

На уточнююче питання, а чи буде відновлено статус інших курортних населених пунктів, в тому числі Великого Любіня, Наталія Табака зазначила: «Поки не маю інформації про підготовчі роботи, але у планах управління туризму та курортів є відновлення цього статусу».

Вже стало очевидним, що поновлення статусу курортних територій в українських бюрократичних реаліях забере багато часу. З лютого 2017 року, з часу як всі курортні населені пункти втратили статус «курортних», лише Моршин, Трускавець та Немирів ведуть (навіть не завершили ще!) необхідну документальну підготовку по відновленню статусу.

А що з іншими курортними містечками та селищами Львівщини? По прикладу санаторію «Великий Любінь» там вже хочуть освоїти 41 гектар під сміттєві полігон і завод. І поки містечку не повернуть і чи хоча б не врахують його фактичний курортний статус – інвестор керуватиметься лише нормами державно-будівельних норм. А відтак, поки Великий Любінь не є курортною зоною то на його околиці не діють норми санітарної охорони курортів відповідно до Закону України «Про курорти» будувати там стає простіше.

За умови якщо Великому Любіню повернуть статус «курортного», згідно Закону України «Про курорти» будівництво на курортах, або біля них нових і розширення діючих промислових підприємств та інших об'єктів, не пов'язаних безпосередньо із задоволенням потреб відпочиваючих і місцевого населення, потреб курортного та житлового будівництва, або таких, що можуть негативно впливати на природні лікувальні фактори – забороняється.

Незважаючи на всю ресурсну забезпеченість та безмежні потенційні туристичні можливості, рішення ЛОДА фактично ставить під загрозу долю курорту та весь туристичний імідж Львівщини, адже немає гарантій, що подібних сміттєвих кластерів не з'являться під іншими колишніми курортами.

Чому вибір під новий полігон пав на курортний Великий Любінь не зрозуміло, адже довкола Львова і по області є чимало ділянок, які можна задіяти під сортування, спалювання і полігони ТПВ, і при цьому не нести загрози для рекреаційних зон.

Так само незрозуміло, навіщо ЛОДА надавала дозвіл на сміттєвий кластер біля відомого курорту, якщо в Україні діє урядова стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026 року. Головним завданням цієї стратегіє є створення привабливого інвестиційного клімату у сфері туризму та курортів та об'єднання зусиль органів влади і місцевого самоврядування з представниками туристичного бізнесу для популяризації України у світі і формування привабливого для туризму іміджу.

Тим часом жителі села Малого Любіня вже зібрали підписи, що проти сусідства із сміттєзвалищем. У підписаній петиції йдеться про вимогу заборони розміщення звалища ТПВ та будь-яких заводів з переробки або спалювання сміття на території кар'єру в Малому Любіні. Люди переконані, що подібний об'єкт принесе величезну загрозу екології та здоров'ю мешканців прилеглих населених пунктів, забруднення ґрунтових вод, які в цій місцевості є надзвичайно високо та видобуваються для забезпечення питною водою багатьох населених пунктів Городоцького та інших районів області. Також як наслідок забруднення – знищення існуючого санаторію в Великому Любіні.

Водночас у Великому Любіні громадських слухань взагалі не було і більшість місцевих досі не знає, що у них під носом планують звести сміттєзвалище на 41 гектарові.

Здавалось неможливим, але у департаменті екології ЛОДА теж не знають, що за об'єкт створюватимуть біля «некурортного» Великого Любіня. А про плани спорудження полігону сміття у цьому місці вони взагалі не чули.

Тим часом Голова Великолюбінської ОТГ Йосиф Фабрига у коментарі Львівському порталу також підтвердив про наміри інвесторів зводити полігон для сміття. Він розповів, що спершу до людей прийшов один інвестор, який розповідав про плани будівництва сміттєспалювального заводу із сортувальною станцією і частковим захороненням неперероблених відходів. Для людей навіть організовували інформаційні поїздки на аналогічні об'єкти до Австрії. Однак громада села Малого Любіня, відхилила цю пропозицію. Саме на цьому селі, що розташоване поруч із селищем Великий Любінь, і зосереджена увага інвесторів. У селі Малий Любінь знаходиться покинений вапняковий кар'єр. Він простоює вже багато років, бо перспектив розвитку видобувної діяльності вже немає. Після його діяльності залишилися величезні вирви, які й приваблюють інвесторів. У кожного своє бачення, що робити із цією територією, хтось хоче заповнити їх ТПВ, а хтось – зробити рекреаційну зону, для відпочинку людей.

Пів року тому, до селищної ради звернувся інший інвестор, із подібним баченням освоєння території закиненого кар'єру. Мова про компанію ТзОВ «Грінера-Л», яка й запропонувала проект із будівництва полігону захоронення ТПВ.

Водночас він переконаний, що подібний об'єкт має бути споруджений.

Попри те Йосиф Фабрига ні слова не обмовилося про те, що ініціативу спорудження комплексу переробки і утилізації ТПВ від компанії «Грінери-Л» Великолюбінська селищна рада вже підтримала, і це рішення було прийнято ще до постанови ЛОДА. Відповідний документ є у розпорядженні Львівського порталу.

Що ж достеменно у планах інвестора «Грінера-Л», і на якому етапі перебуває проект наразі невідомо. У коментарі Львівському порталу в компанії «Грінера» погодилися розповісти усі деталі, однак лише після 28 жовтня, коли керівництво компанії повернеться в Україну. Як відомо, власником компанії «Грінера Україна» є радник мера Львова Андрія Садового Богдан Михалусь, який проживає у США.

Уродженець Великого Любіня, народний депутат України 8 скликання Ігор Васюник, який представляв в парламенті Львівську область, переконаний, що потенціал санаторію «Любінь Великий» величезний і його потрібно відновлювати і розвивати.

Думку Ігоря Васюника також розділяє його колега по парламенту 8-го скликання, експерт з територіального брендингу та підвищення конкурентоспроможності територій Анна Романова. За її словами, сучасний турист стає вибагливішим, його цікавить не лише гарний краєвид, а й чисте повітря, незабруднена вода та здорова їжа. І якщо цей район планує розвивати оздоровчо-лікувальний туризм, то необхідно дбати про екологію навколишнього середовища.

За її словами, важливо розуміти, що доля курортів місцевого значення передовсім в руках місцевої влади. Якщо ж курорт хоче отримати статус державного, то це вже прерогатива ВРУ. Якщо 18 місцевих курортів Львівщини втратили статус у 2017 році, а їх досі не відновили, то це відповідальність місцевої влади.

Із використанням сучасних методик курортної медицини і природних ресурсів лікувальну перлину можна відродити, але чи доцільно це робити, коли поруч створюється сміттєвий плацдарм із будівництвом сміттєпереробного заводу і полігону ТПВ. Наразі все йде до того, що Великий Любінь із особливо цінними та унікальними природними лікувальними ресурсами може на завше втратити не лише статус курорту, а й взагалі можливість лікування та реабілітації людей.