Схоже, бульбашки Садового починають лускати. Одна із перших – бюджет розвитку Львова, який виконавчі органи Львівської міської ради, очевидно, висмоктали з пальця. Адже тільки цим можна пояснити те, що показники дохідної частини бюджету розвитку, які запропонували на початку року висококомпетентні міські чиновники, зараз не те що не виконуються у повному обсязі, а просто таки накриваються мідним тазом.
Де-факто, бюджет розвитку Львова на даний час перебуває без власне бюджету. Адже із за планових на цей рік 247 мільйонів гривень, станом на 1 травня до бюджету розвитку надійшло лише близько 20 мільйонів гривень. У той час, коли теоретично мала надійти як-мінімум третина запланованих надходжень (понад 82 млн грн). Зокрема, на грані колапсу перебуває ринок міської землі, від продажу якої за І квартал поточного надійшло лише 100 тисяч гривень. Не додають оптимізму і надходження інвестиційних внесків, яких із запланованих майже 30 мільйонів гривень, станом на 1 травня надійшов лише 1 мільйон гривень. Дещо краща ситуація із продажем міського майна: хоч планові показники і не виконують у повній мірі, проте є сподівання, що найближчим часом вдасться залучити до бюджету близько 50 мільйонів від приватизації готелю «Львів».
Натомість видаткова частина бюджету розвитку розписана дуже чітко. Вона, зокрема, передбачає, що цьогоріч будуть проведені ті чи інші ремонтні роботи у закладах освіти та медицини міста (загалом близько 50 об’єктів). І якщо з ремонтом закладів медицини ще можна зачекати, то ремонтні роботи на об’єктах освіти необхідно починати уже найближчим часом – із стартом літніх канікул. Відтак голова бюджетної комісії Львівської міської ради Андрій Стецьків наголошує – якщо у бюджеті розвитку грошей немає, то це означає, що жодної школи цьогоріч не відремонтують.
За його словами, причини критичної ситуації із наповненням бюджету розвитку пов’язані не лише з фінансово-економічною кризою. На думку А. Стецьківа, важливу роль відіграв і суб’єктивний фактор – робота виконавчих органів міської ради. Позаяк, з початку року місту не вдалося продати «з молотка» жодної земельної ділянки, хоча на аукціони їх виставляли уже тричі.
«Про кризу знали ще минулого року, але ніхто не думав про інноваційні підходи. Не можна в умовах кризи продавати земельні ділянки, площею по 2-3 гектари. Навпаки ці ділянки треба роздрібнювати, адже вроздріб завжди дорожче, а гуртом дешевше. Тим більше це вигідно було б не тільки міській казні, але й людям, адже маленькі ділянки зміг би купити малий та середній бізнес чи просто фізичні особи під індивідуальну забудову. Якщо на вторинному ринку сотка землі під індивідуальну забудову у межах Львова коштує до 5 тисяч доларів, то чому місто не може так продавати? Це була б пікова ціна за метр квадратний», – наголошує Андрій Стецьків.
У той же час голова бюджетної комісії обурюється масовим звільненням юридичних осіб у Львові від сплати інвестиційних внесків. Адже відповідні ухвали готують саме виконавчі органи, які наголошують на тому, що бюджет не виконується.
«Із запланованих близько 30 мільйонів гривень на цей рік за І квартал надійшло всього-на-всього близько 1 мільйона гривень. Проста арифметика: цю цифру треба помножити на 4 і будемо мати ймовірні цифри надходжень за увесь рік. І це небезпечна ситуація. Мене дивує, що департамент економічної політики, який планував ці цифри, сьогодні сам же пропонує проекти ухвал про звільнення від інвестиційних внесків. Я розумію, що ситуація сьогодні складна і важко всім, але я категорично проти будь-яких звільнень від сплати інвестиційних внесків. Їх можна розтермінувати, адже криза не буде вічною», – наголошує голова бюджетної комісії міськради.
Депутат міської ради, голова громадської організації «Спільнота» Юрій Кужелюк також наголошує, що причиною не наповнення міського бюджету розвитку є неправильна політика міської влади у цій сфері.
«Причиною того, що міський бюджет розвитку не наповнюється, є неправильна політика міської влади, оскільки бюджет розвитку нам запропонували саме виконавчі органи Львівської міської ради. Вони прораховували цю цифру – 247 мільйонів гривень, а також джерела фінансування бюджету розвитку. На всіх документах є підписи відповідних керівників. Якщо люди рахували, прораховували, то тепер казати, що фінансування не надходить – це нонсенс», – переконаний депутат.
Відтак Юрій Кужелюк наголошує, що якщо бюджет розвитку і надалі буде наповнюватися такими темпами, тобто не катастрофічно не виконуватись, то чиновники повинні понести за це відповідальність. «Якщо вони не можуть цього забезпечити, то вони повинні чесно це сказати, а не тягнути час, або ж запропонувати інший механізм. Якщо ж вони цього не можуть зробити, то нехай прийдуть інші люди. Кадри треба омолоджувати, змінювати», – наголошує Юрій Кужелюк.
Львівський портал