Із життя однієї ОТГ. Великий Любінь: курс на відновлення одного з найстаріших бальнеологічних курортів Європи
Чи знали ви, що буквально за кільканадцять кілометрів від Львова у Городоцькому районі колись процвітав відомий на всю Європу бальнеологічний курорт – санаторій «Любінь Великий», який був заснований ще у далекому 1778 році і отримав таку славу завдяки сірководневим джерелам?! Тепер гігантські корпуси установи пустують, а сама вона з кожним роком все більше занепадає. Керівництво новоствореної Великолюбінської об'єднаної територіальної громади хоче повернути селищу імідж популярної курортної зони та привабити сюди туристів.
Для журналістів провели прес-тур у цю місцевість, щоби показати перспективи та успіхи утвореної у квітні 2017 року тергромади, яка фактично почала діяти у січні цього року. Тільки наш репортаж буде не про сухі економічні показники Великолюбінської ОТГ – покажемо громаду з середини: її досягнення, проблеми та можливості.
Для журналістів провели прес-тур у цю місцевість, щоби показати перспективи та успіхи утвореної у квітні 2017 року тергромади, яка фактично почала діяти у січні цього року. Тільки наш репортаж буде не про сухі економічні показники Великолюбінської ОТГ – покажемо громаду з середини: її досягнення, проблеми та можливості.
Стратегію розвитку Великолюбінської ОТГ до 2027 року, яку власне і презентували журналістам, допомагали створювати експерти Львівського центру розвитку місцевого самоврядування. Вона включає три цілі: процвітання курорту та екотуризму; енергетичну незалежність; розвиток інфраструктури.
«Наша новостворена громада, як мала дитина, стаючи на ноги, має бачити свою ціль, куди вона йде, що вона хоче, як вона бачить себе в цілісності разом зі своєю державою. Тому була створена робоча група щодо розробки стратегії Великолюбінської ОТГ… Можливо, хтось думає, що ми сіли і написали 70 сторінок, які просто припадатимуть порохом. Ні, це повний аналіз, аналітика, робота з громадою та підприємцями… Якщо поетапно втілювати плани зі стратегії, то буде результат», – пояснив голова ОТГ Йосиф Фабрига.
«Наша новостворена громада, як мала дитина, стаючи на ноги, має бачити свою ціль, куди вона йде, що вона хоче, як вона бачить себе в цілісності разом зі своєю державою. Тому була створена робоча група щодо розробки стратегії Великолюбінської ОТГ… Можливо, хтось думає, що ми сіли і написали 70 сторінок, які просто припадатимуть порохом. Ні, це повний аналіз, аналітика, робота з громадою та підприємцями… Якщо поетапно втілювати плани зі стратегії, то буде результат», – пояснив голова ОТГ Йосиф Фабрига.
Своєю чергою радник з регрозвитку Львівського ЦРМС Зеновій Сірик наголосив, що до 2027 року Великий Любінь має повернути собі славу одного з найвизначніших європейських курортів.
Водночас директор Львівського ЦРМС Галина Гречин додала: «На Львівщині 35 громад, але, повірте, не всі мають таке велике бажання і команду людей, яка готова щось змінювати… Сподіваємося, що такі громади, як ось ця, покажуть для чого в принципі проводять децентралізацію, коли на базовий рівень місцевого самоврядування віддають можливості і вони повністю використовуються, вже не залежачи від вітрів, які дмуть з Києва».
Водночас директор Львівського ЦРМС Галина Гречин додала: «На Львівщині 35 громад, але, повірте, не всі мають таке велике бажання і команду людей, яка готова щось змінювати… Сподіваємося, що такі громади, як ось ця, покажуть для чого в принципі проводять децентралізацію, коли на базовий рівень місцевого самоврядування віддають можливості і вони повністю використовуються, вже не залежачи від вітрів, які дмуть з Києва».
Розвиток туризму. На екскурсію у Великий Любінь
Великий Любінь розташовується за 22 км від Львова. Селище має багату історію і архітектурну спадщину. Як свідчать археологічні знахідки, на території сучасного Великого Любіня, починаючи з неоліту, вже жили люди. Перші згадки про селище припадають на початок ΧΙΙΙ століття. Населений пункт виник як укріплення від набігів татаро-монгольських орд. Тут жили вільні поселенці, які виконували військову службу.
Екскурсію для журналістів розпочали із палацу-садиби, який побудувала знатна родина Яблоновських у 1845 році в стилі необароко. Через чотири роки палац придбав Бруницький.
Екскурсію для журналістів розпочали із палацу-садиби, який побудувала знатна родина Яблоновських у 1845 році в стилі необароко. Через чотири роки палац придбав Бруницький.
Багатим декором відзначались інтер'єри Палацу Бруницьких, але після Другої світової війни та недавньої реставрації майже все внутрішнє оздоблення втрачено. Зараз у пам'ятці розташовується один із корпусів Великолюбінської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату. Ззовні пам'ятка зберегла свою автентичність, всередині облаштовані навчальні кабінети, майстерні для занять з дітьми. У 2006 – 2007 роках замок відреставровано завдяки фінансовій підтримці громадянина Швейцарії отця Роберта Готса.
Ще однією з цікавинок Великого Любіня є дерев'яна церква святого Миколая, яку у 1854 році перевезли із села Сянки. А також – костел Матері Божої Ченстоховської.
Ще однією з цікавинок Великого Любіня є дерев'яна церква святого Миколая, яку у 1854 році перевезли із села Сянки. А також – костел Матері Божої Ченстоховської.
«Царський» курорт
Як каже голова Великолюбінської ОТГ Йосиф Фабрига, за царських часів зі Львова до Великого Любіня була прокладена колія і курсував поїзд.
«Дуже дорога і рідкісна річ, як для такого населеного пункту. Це говорить про те, що тут лікувалися дійсно багаті люди, для яких і збудували цю колію. З різних історичних довідок відомо, що це був дорогий панський курорт», – резюмував він.
«Дуже дорога і рідкісна річ, як для такого населеного пункту. Це говорить про те, що тут лікувалися дійсно багаті люди, для яких і збудували цю колію. З різних історичних довідок відомо, що це був дорогий панський курорт», – резюмував він.
За часів Яблоновських місцевість стала відомою як курорт завдяки сірководневим джерелам. У 1820 роках стараннями Маріанни Яблоновської у Любіні вибудувано купелі для заможних відпочивальників зі Львова.
Як зазначають деякі джерела, власником маєтку в Любіні в ΧΙΧ столітті став І. Бруннер, який начебто виграв село в карти у попереднього власника Яблоновського. Він збудував в селі гуральню і цегельню, у його власність перейшов також курорт у Великому Любіні. Новий власник з середини ΧΙΧ століття почав його реконструкцію: побудував нову водолікарню, кілька нових житлових будинків та допоміжні приміщення. За короткий час він перетворив Великий Любінь на відомий європейський курорт.
«Великий Любінь отримав статус селища міського типу у 1964 році. Це були радянські часи, і наш курорт був включений до всесоюзної здравниці. Сам санаторій не мав спромоги розмістити тієї кількості людей. За різними даними, понад тисячі людей винаймали приватні будинки в околицях і там проживали, а на процедури приходили вже безпосередньо у санаторій. Тут важко було взяти путівку на лікування. Основним напрямком лікування, який залишається і понині, є серцево-судинна реабілітація та реабілітація опорно-рухової системи, а особливо – дитячого ДЦП. Через відсутність реклами та розвитку все це тепер занепало», – з сумом констатує Йосиф Фабрига.
Він також повідомив, що зараз ведуться перемовини, щоби передати санаторій у державну власність.
«Санаторій має складну структуру власності. Це заклад «Укрпрофздоровниці». Зараз стоїть питання повернення його державі. Можливо, тоді зрушиться питання і знайдеться інвестор, який вкладе в це кошти. Бо з кожним роком дуже важко і боляче дивитися, як він занепадає. Адже адміністрація не має як таких можливостей для капіталовкладень, вони працюють фактично на виживання – зарплати для персоналу та поточних видатків, щоб цей санаторій не завалився цілком», – каже Йосиф Фабрига.
«Санаторій має складну структуру власності. Це заклад «Укрпрофздоровниці». Зараз стоїть питання повернення його державі. Можливо, тоді зрушиться питання і знайдеться інвестор, який вкладе в це кошти. Бо з кожним роком дуже важко і боляче дивитися, як він занепадає. Адже адміністрація не має як таких можливостей для капіталовкладень, вони працюють фактично на виживання – зарплати для персоналу та поточних видатків, щоб цей санаторій не завалився цілком», – каже Йосиф Фабрига.
Відкриття унікального центру соціально-трудової та медичної реабілітації інвалідів
Також голова Великолюбінської ОТГ розповів, що наступного року планують відкрити першу чергу Львівського міжрегіонального центру соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів, який Мінсоцполітики розпочало зводити у 2009 році неподалік існуючих будівель курорту.
Зараз перша черга об'єкту, яка розрахована на 150 осіб, фактично готова. Залишається зробити дорогу, що веде до комплексу.
«Аби запустити цей об'єкт, треба ще облаштувати 800 метрів під'їзної дороги. Але не все так просто, вона передбачає захисні смуги у вигляді «зелених зон» (якими переважно користуватимуться пацієнти закладу), облаштування пандусами, спеціальними з'їздами та відпочинковою зоною», – пояснив голова ОТГ.
Зараз перша черга об'єкту, яка розрахована на 150 осіб, фактично готова. Залишається зробити дорогу, що веде до комплексу.
«Аби запустити цей об'єкт, треба ще облаштувати 800 метрів під'їзної дороги. Але не все так просто, вона передбачає захисні смуги у вигляді «зелених зон» (якими переважно користуватимуться пацієнти закладу), облаштування пандусами, спеціальними з'їздами та відпочинковою зоною», – пояснив голова ОТГ.
Щоби комплекс повноцінно функціонував як заклад реабілітації і дотримувався свого профілю, потрібно ще добудувати бальнеологію, яка потребує суттєвих капіталовкладень.
«Однак є проблема з фінансуванням цього проекту. Поки будемо чекати будівництва бальнеології, заклад фактично може занепасти. Тому з наступного року плануємо відкрити першу чергу – корпус реабілітації», – пояснив Йосиф Фабрига.
Сліди цього занепаду вже проглядаються з фасаду. Весь так би мовити антураж свіжозбудованого корпусу першої черги, який «начинений» всім необхідним обладнанням і з нетерпінням чекає пацієнтів, псують занедбані газони та бруківка, яка обростає мохом і травою.
Як пояснив голова Великолюбінської ОТГ, установа перепрофільовуватиме, перенавчатиме людей, які втратили свою працездатність.
«Якщо є дуже складна інвалідність, спільно з тим підприємством, де ця особа працюватиме, тут створюватиметься аналогічне робоче місце, щоби, вже реально приступивши до роботи, людина могла працювати там ледь не зі заплющеними очима. Тобто, це надзвичайно важливий об'єкт, особливо в такий тяжкий для нашої держави час, коли маємо війну і багато наших воїнів, які були фізично здоровими, стали інвалідами», – каже він.
«Однак є проблема з фінансуванням цього проекту. Поки будемо чекати будівництва бальнеології, заклад фактично може занепасти. Тому з наступного року плануємо відкрити першу чергу – корпус реабілітації», – пояснив Йосиф Фабрига.
Сліди цього занепаду вже проглядаються з фасаду. Весь так би мовити антураж свіжозбудованого корпусу першої черги, який «начинений» всім необхідним обладнанням і з нетерпінням чекає пацієнтів, псують занедбані газони та бруківка, яка обростає мохом і травою.
Як пояснив голова Великолюбінської ОТГ, установа перепрофільовуватиме, перенавчатиме людей, які втратили свою працездатність.
«Якщо є дуже складна інвалідність, спільно з тим підприємством, де ця особа працюватиме, тут створюватиметься аналогічне робоче місце, щоби, вже реально приступивши до роботи, людина могла працювати там ледь не зі заплющеними очима. Тобто, це надзвичайно важливий об'єкт, особливо в такий тяжкий для нашої держави час, коли маємо війну і багато наших воїнів, які були фізично здоровими, стали інвалідами», – каже він.
Об'єкт фінансується за державні кошти. Наразі в нього вже вкладено близько 90 млн грн.
«Але варто нагадати, що він будувався 8 років, через інфляцію цю суму можна помножити на три або і чотири… Якщо повністю відкриємо першу чергу, то при тих розрахунках і окладах, це буде щорічно 800-900 тис. грн у вигляді ПДФ в місцевий бюджет», – підраховує Йосиф Фабрига.
«Але варто нагадати, що він будувався 8 років, через інфляцію цю суму можна помножити на три або і чотири… Якщо повністю відкриємо першу чергу, то при тих розрахунках і окладах, це буде щорічно 800-900 тис. грн у вигляді ПДФ в місцевий бюджет», – підраховує Йосиф Фабрига.
Голова Великолюбінської ОТГ наголошує, що такий заклад стане візитівкою, рекламою цієї місцевості і навіть може привабити інвесторів.
«Маємо надію, що тут лікуватимуться не лише мешканці України, а й іноземці. Вірю, що, можливо, хтось з інвесторів побачить, як функціонує цей заклад, що він надає дійсно якісні послуги, і також схоче будувати приватні санаторії тут… Трускавець також так починав. За одним об'єктом інфраструктури завжди підтягуються інші», – поділився своїми сподіваннями очільник тергромади.
«Маємо надію, що тут лікуватимуться не лише мешканці України, а й іноземці. Вірю, що, можливо, хтось з інвесторів побачить, як функціонує цей заклад, що він надає дійсно якісні послуги, і також схоче будувати приватні санаторії тут… Трускавець також так починав. За одним об'єктом інфраструктури завжди підтягуються інші», – поділився своїми сподіваннями очільник тергромади.
Оптимізація лікарні у Великому Любіні
Сферу охорони здоров'я цієї ОТГ формують 9 ФАПів, 1 амбулаторія, 1 поліклініка та 1 лікарня. Йосиф Фабрига розповів про реорганізацію Великолюбінської міської лікарні, де мають облаштувати відділення реабілітації для післяінфарктних станів Львівської обласної клінічної лікарні.
«Дуже важливим та добрим було рішення щодо реорганізації Великолюбінської лікарні в реабілітаційне відділення Львівської обласної клінічної лікарні. Дехто в районах не має такої великої лікарні, як ми мали в себе в оперативному управлінні. Коли планували стратегію, думали про те, що будемо робити з нею? Всі ми розуміємо, що на порозі стоїть медична реформа. За два-три роки така лікарня просто не буде мати життя через відсутність фінансів», – пояснив Йосиф Фабрига.
«Дуже важливим та добрим було рішення щодо реорганізації Великолюбінської лікарні в реабілітаційне відділення Львівської обласної клінічної лікарні. Дехто в районах не має такої великої лікарні, як ми мали в себе в оперативному управлінні. Коли планували стратегію, думали про те, що будемо робити з нею? Всі ми розуміємо, що на порозі стоїть медична реформа. За два-три роки така лікарня просто не буде мати життя через відсутність фінансів», – пояснив Йосиф Фабрига.
За його словами, цей медзаклад себе фінансово не виправдовував, тому частину приміщень віддали в комунальну власність Львівської облради, а іншу залишили в комунальній власності селищної ради.
«На базі цього приміщення створене комунальне некомерційне підприємство – амбулаторія, де працюють сімейні лікарі. Зі своєї сторони селищною радою вже до кінця цього року буде витрачено понад 700 тис. грн на покращення матеріально-технічного становища амбулаторії. Там облаштований новий денний стаціонар на сім ліжко-місць, в рамках мікропроектів зроблений ремонт в чотирьох кабінетах для лікарів сімейної медицини, у листопаді маємо заплановане проведення відкритої процедури закупівлі сучасного медобладнання для лабораторії», – розповів він.
«На базі цього приміщення створене комунальне некомерційне підприємство – амбулаторія, де працюють сімейні лікарі. Зі своєї сторони селищною радою вже до кінця цього року буде витрачено понад 700 тис. грн на покращення матеріально-технічного становища амбулаторії. Там облаштований новий денний стаціонар на сім ліжко-місць, в рамках мікропроектів зроблений ремонт в чотирьох кабінетах для лікарів сімейної медицини, у листопаді маємо заплановане проведення відкритої процедури закупівлі сучасного медобладнання для лабораторії», – розповів він.
Стосовно реабілітаційного відділення, яке буде створене на базі Великолюбінської лікарні, то перш за все надаватиметься допомога людям, які мають проходити відновлення після інфаркту.
«Це буде першою чергою. Зараз ми спільно з обласною клінічною лікарнею пишемо проект на секторальну підтримку щодо відновлення сірководневих ванн. Хочемо зробити ще один санаторій, але сюди люди їздитимуть лікуватися згідно скерувань», – зазначив голова ОТГ.
«Це буде першою чергою. Зараз ми спільно з обласною клінічною лікарнею пишемо проект на секторальну підтримку щодо відновлення сірководневих ванн. Хочемо зробити ще один санаторій, але сюди люди їздитимуть лікуватися згідно скерувань», – зазначив голова ОТГ.
Відкриття одного з найбільших садків області
Не оминули і проблем з катастрофічним браком місць у дитсадках.
«Маємо один дитсадочок, який фактично є дуже малим. Він розрахований на 40 місць, не знаю, як керівник цього закладу примудряється помістити там 60-65 діток», – сказав Йосиф Фабрига.
Але ця проблема у селищі буде вирішена у 2019 році, тому що на фінальному етапі будівництво нового дитячого садка на 150 місць.
«Зараз там на завершальному етапі внутрішні роботи: ще кладеться плитка, роблять сантехніку. Плануємо 1 червня з нагоди Дня захисту дітей відкрити цей прекрасний заклад. Це, напевно, буде на Львівщині один з перших збудованих з нуля садків таких масштабів. Думаю, що питання дошкільної освіти ми закриємо цим об'єктом», – похвалився Йосиф Фабрига.
«Маємо один дитсадочок, який фактично є дуже малим. Він розрахований на 40 місць, не знаю, як керівник цього закладу примудряється помістити там 60-65 діток», – сказав Йосиф Фабрига.
Але ця проблема у селищі буде вирішена у 2019 році, тому що на фінальному етапі будівництво нового дитячого садка на 150 місць.
«Зараз там на завершальному етапі внутрішні роботи: ще кладеться плитка, роблять сантехніку. Плануємо 1 червня з нагоди Дня захисту дітей відкрити цей прекрасний заклад. Це, напевно, буде на Львівщині один з перших збудованих з нуля садків таких масштабів. Думаю, що питання дошкільної освіти ми закриємо цим об'єктом», – похвалився Йосиф Фабрига.
Громада успіху і її проблеми
Бюджет Великолюбінської ОТГ в 2018 році складає 16,485 млн.грн., його показник зріст на 89,36% порівняно з 2014 роком (1,7539 млн.грн.)
Найбільшим джерелом надходжень до бюджету ОТГ є податок з доходів фізичних осіб, який в 2018 році (8,19 млн.грн.) збільшився на 86,4% порівняно з 2014 роком (1,1215 млн.грн.) і його частка від загального доходу бюджету складає 50,31%.
Найбільшим джерелом надходжень до бюджету ОТГ є податок з доходів фізичних осіб, який в 2018 році (8,19 млн.грн.) збільшився на 86,4% порівняно з 2014 роком (1,1215 млн.грн.) і його частка від загального доходу бюджету складає 50,31%.
Багато громад пооб'єднувалися навколо міст, де є великі доходи і великі прибутки в цій раді. Буде дуже добре, якщо уряд та самі громади зрозуміють, що слід приєднувати і бідніших, щоби дати можливість їм розвиватися. Нині Великолюбінська громада є однією з середньостатистичних ОТГ. Ми не є надзвичайно багатими, але маємо стимул, щоби розвиватися…
На обласний конкурс мікропроектів Великолюбінська ОТГ цьогоріч подала 9 ініціатив, з них 7 перемогли. Зокрема, мова йде про реконструкцію спортзалу Великолюбінської ЗОШ І-ІІІ ст, заміну майже всіх вікон у Коропузькому навчально-виховному комплексі, реконструкцію вуличного освітлення в селі Хишевичі, капітальний ремонт даху Малолюбінської ЗОШ І ст.
«Щороку субвенція на інфраструктурні об'єкти, яку дає Міністерство регіонального розвитку, меншає: той, хто пізніше створює ОТГ, менше отримує і більше втрачає. Цього року вона була у нас в розмірі 2 млн 100 тис. грн. Розподілили її майже між кожним населеним пунктом, щоби кожна громада відчула ефект і результат об'єднання», – каже Йосиф Фабрига.
Водночас він розповів про заплановану реконструкцію Народного дому в селі Завидовичі, на місці якого створять сучасний центр мистецтва та дозвілля. Там буде і сучасна студія звукозапису, і арт-студія, і хореографічна, також заплановане будівництво нового кінопалацу на 30-35 глядачів.
Говорячи про проблемні моменти, голова ОТГ наголосив на плачевній ситуації із каналізаційними мережами та очисними спорудами у селищі:
«Сама територія Великого Любіня як санаторно-курортна зона згідно із законодавством зобов'язана мати централізоване каналізування та водопостачання. Маємо зараз старі очисні споруди на базі діючого санаторію, вони більше схожі на музейний експонат, але якось та й працюють, іншого у нас нема. Селищна рада виготовила проект будівництва нових очисних споруд. Це дуже кошторисний об'єкт: перша черга цих очисних споруд обійдеться у 20 млн грн. Цього року подавали його на Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, але були внесені зміни в постанову Кабміну про те, щоб він фінансував лише державні об'єкти. Напевне, було обмежено бюджет… Надіємося, що у 2019 році ці зміни скасують і фонд зможе фінансувати комунальні об'єкти…».
Відтак на завершення Йосиф Фабрига на так би мовити правах реклами наголосив, що Великолюбінська ОТГ – це сучасна, екологічна, «чиста» та приваблива громада, де хочеться жити та працювати. «Доброзичливі люди, є добра і буде ще краща інфраструктура… Наша громада готова приймати гостей та інвесторів», – додав він.
Час покаже, чи вдасться молодій команді голови Великолюбінської тергромади реалізувати амбітні плани і фактично воскресити з могили відому на всю Європу оздоровницю, перетворивши її у такий собі «другий Трускавець». Але поки доводиться з сумом констатувати про її стрімкий занепад…
«Щороку субвенція на інфраструктурні об'єкти, яку дає Міністерство регіонального розвитку, меншає: той, хто пізніше створює ОТГ, менше отримує і більше втрачає. Цього року вона була у нас в розмірі 2 млн 100 тис. грн. Розподілили її майже між кожним населеним пунктом, щоби кожна громада відчула ефект і результат об'єднання», – каже Йосиф Фабрига.
Водночас він розповів про заплановану реконструкцію Народного дому в селі Завидовичі, на місці якого створять сучасний центр мистецтва та дозвілля. Там буде і сучасна студія звукозапису, і арт-студія, і хореографічна, також заплановане будівництво нового кінопалацу на 30-35 глядачів.
Говорячи про проблемні моменти, голова ОТГ наголосив на плачевній ситуації із каналізаційними мережами та очисними спорудами у селищі:
«Сама територія Великого Любіня як санаторно-курортна зона згідно із законодавством зобов'язана мати централізоване каналізування та водопостачання. Маємо зараз старі очисні споруди на базі діючого санаторію, вони більше схожі на музейний експонат, але якось та й працюють, іншого у нас нема. Селищна рада виготовила проект будівництва нових очисних споруд. Це дуже кошторисний об'єкт: перша черга цих очисних споруд обійдеться у 20 млн грн. Цього року подавали його на Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, але були внесені зміни в постанову Кабміну про те, щоб він фінансував лише державні об'єкти. Напевне, було обмежено бюджет… Надіємося, що у 2019 році ці зміни скасують і фонд зможе фінансувати комунальні об'єкти…».
Відтак на завершення Йосиф Фабрига на так би мовити правах реклами наголосив, що Великолюбінська ОТГ – це сучасна, екологічна, «чиста» та приваблива громада, де хочеться жити та працювати. «Доброзичливі люди, є добра і буде ще краща інфраструктура… Наша громада готова приймати гостей та інвесторів», – додав він.
Час покаже, чи вдасться молодій команді голови Великолюбінської тергромади реалізувати амбітні плани і фактично воскресити з могили відому на всю Європу оздоровницю, перетворивши її у такий собі «другий Трускавець». Але поки доводиться з сумом констатувати про її стрімкий занепад…
Автор, верстка: Соломія Головіна
Фото: Львівський портал, сайт Великолюбінської ОТГ, Львівський ЦРМС, geodruid.com, сайт санаторію «Любінь Великий»
Фото: Львівський портал, сайт Великолюбінської ОТГ, Львівський ЦРМС, geodruid.com, сайт санаторію «Любінь Великий»