Долар за шість гривень! Якби наприкінці минулого року чи влітку цього року хтось вголос дав такий прогноз, то на нього всі дивилися б, як на божевільного. Адже тоді ціна «зеленого» трималася ближче до 4,5 грн, і всі одноголосно казали, що це завищена ціна, треба, мовляв, опустити. Але не минуло й півроку, як гривню почали опускати так, що й не снилося…
Цьогорічний жовтень представники бізнесу запам’ятають надовго як суцільну хитавицю: розпал американської кризи, відтік з України дешевих кредитів, серйозне зниження попиту на продукцію металургії та хімічної промисловості, перманентний бардак у владі, проблеми з «Промінвестбанком». Цей ланцюжок можна продовжувати, але для звичайних людей він вилився в кілька проблем: заборона дострокового зняття коштів з депозитів, замороження іпотечного і побутового кредитування, зростання цін та постійна зміна курсу основних валют.
Події довкола «Промінвестбанку» спровокували різкий відтік з депозитів – за оцінками експертів було забрано майже 17 мільярдів гривень із понад 320, що лежать на рахунках у банках.
НБУ реагує по-різному: часом доволі жваво виходить на ринок і тримає курс, а часом – ні, відтак готівковий долар росте, як на добрих дріжджах.
Представники НБУ кажуть, що уся ця катавасія з вічнозеленою валютою зупиниться лише після виборів у США. "Коли світова криза вщухне, – ми чекаємо, що це станеться після виборів президента США, – наприкінці цього року і на початку наступного так, як зараз іде попит на долар, всі будуть тікати від нього", – зазначив заступник голови НБУ Олександр Савченко.
Він зазначив, що тільки-но криза вщухне, "почнеться дрейф від долара до інших валют, в тому числі і до гривні". "Я вірю, що як тільки закінчаться кризові явища, гривня відіграє своє", – переконаний заступник Стельмаха.
Проте дещо песимістичнішими є прогнози рейтингових агентств та іноземної ділової преси.
Зокрема, британська «Financial Times» у статті, присвяченій кризі в Україні та Угорщині, пише про те, що українська економіка постраждала від подвійного удару: зниження цін на сталь та хімікати з одного боку, та криза у світі, яка заважає взяти кредити за кордоном, з другого
Британське видання прогнозує, що за підсумками року дефіцит поточного балансу зросте до 10% ВВП замість 4% у минулому, і наступного року, найімовірніше, не зміниться.
Врешті медіа рясніють заголовками про те, що українські компанії звільняють персонал, особливо це стосується фінансового сектора.
Ситуацію може поліпшити низка радикальних кроків, зокрема, корекція бюджету в частині соціальних видатків як на цей рік, так і на наступний і збільшення державних інвестицій у фундаментальні галузі – будівництво і таке інше.
Водночас державні мужі вже тиждень сперечаються, чий антикризовий план ліпший і не затверджують при цьому жодного, що породжує ще одну хвилю нестабільності. Вона, зокрема, виливається в те, що люди, попри усі запевнення, купують долари, аби бодай на психологічному рівні мати надію на стабільність.
Деякі експерти розігрівають ринок щодалі сенсаційнішим заявами, мовляв, може бути і по сім гривень за долар, однак експерти кажуть, що це радше намагання валютних спекулянтів підігріти ажіотаж і нажитися на паніці. Чомусь хочеться вірити експертам…
Львівський портал