Ігри і забави “Золотого лева”

Наталя ДУДКО, "Ратуша"

|

Настрій міжнародному театральному фестивалю “Золотий лев”, що от уже вдев’яте (а якщо враховувати ще й “Золотий лев на вулиці”, то вдев’ятнадцяте) відбувається на театральних майданчиках нашого міста, традиційно задає театралізований карнавал у центрі Львова. Попри те, що цьогорічний “Лев” – фестиваль сценічних вистав, його обрамлюють вуличні постановки. У суботу свою “Арку” показав легендарний польський “Театр 8-го дня” з Познані, а цієї неділі,

19 жовтня, завісу фесту опустить вуличний варіант видовищного “Вишневого саду” театру “Воскресіння”.

На фестивалі, інформація про який, за словами директора “Золотого лева” Ярослава Федоришина, у стрічках культурних новин Росії посідала перше місце, покажуть 28 спектаклів театрів із України, Польщі, Румунії, Грузії, Росії, Австрії, Узбекистану, Таджикистану, Вірменії тощо.

Фестиваль дає змогу порівняти постановки того самого твору в різних театрах. Зокрема, цього року виставу Славоміра Мрожека привезли до Львова Тбіліський державний академічний російський драмтеатр ім. О. Грибоєдова та зальцбурзький театр “Транзит” з Австрії. Свої інтерпретації, “ігри і забави”, однойменної п’єси Едварда Олбі пропонують Томський театр драми (“Не боюся Вірджинії Вульф”) та Санкт-Петербурзький державний драматичний театр “Приют комедианта” (“Хто боїться Вірджинії Вульф”).

Гру на межі життя і смерті провадять герої спектаклю “Пригода ведмедиків панда” за п’єсою Матея Вішнєка харківського театру “P.S.”. Дев’ять ночей мають Він і Вона, аби пізнати один одного. Вона обіцяє, що приходитиме щоночі, а Він – що опісля більше ні про що не проситиме. Вони поринають у гру, за якою глядач захопливо стежить і передчуває її трагедійний фінал… До слова, однойменна вистава є в репертуарі львівсько-київського театру “У кошику”, і вона була б дуже доречною у програмі “Золотого лева”.

Угорський театр із міста Берегово привіз чеховські “Три сестри”, а Київський академічний молодий театр – володарку шести премій театральної нагороди “Київська пектораль”, постановку Станіслава Мойсєєва за п’єсою Януша Ґловацького “Четверта сестра” (у чудовому перекладі Олександра Ірванця), алюзію на твір Чехова. Кияни зворушили львівську публіку, присвятивши виставу пам’яті театрального критика Світлани Веселки. Чорна комедія “Четверта сестра” – водночас блискуча та дотепна пародія на “Три сестри” Чехова і гротеск на життя пострадянської Росії (закономірно, що місце дії в цій ситуації – умовність). “Можливо, Ніцше мав рацію, коли говорив, що гумор – найкраща епітафія на могилі нещасть. Я написав свою п’єсу від розпачу – можливо, тому вона здається мені смішною”, – зазначає драматург. Спектакль Київського молодого театру добротно, доладно скроєно: режисура, сценографія, акторська гра (браво Риммі Зюбіній, що зіграла роль Тані). “Наші милі шукають любові – це ж так природно! Але любов – це Бог. Саме тут починається найбільша гра цієї чорної, або якщо хочете, гіркої комедії. У спустошеній, зруйнованій, безнадійно злочинній Москві, втрачаючи усі ілюзії і надії, засліпливо прекрасні Віра, Катя і Таня знаходять свого бога, свою любов”, – підсумовує Станіслав Мойсєєв.

…Фестивально-театральна осінь у Львові триватиме ще чотири дні. Поспішайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *