У Львові більше ніж півроку триває епопея з конкурсом на посаду директора Меморіального музею тоталітарних режимів “Територія терору”. Як повідомив депутат Львівської міської ради Тараса Чолій, серед членів конкурсної комісії – громадські організації, що не займаються культурою.
«Здавалось би, чиновники управління культури Львівської міської ради витрачають стільки часу аби ретельно підійти до справи розвитку цього унікального музейного комплексу. Але ні! З жалем мушу констатувати, що у цьому випадку радше йдеться про маніпуляції та відверте нехтування нормами закону. Згідно з частиною 4 статті 21-3 Закону України “Про культуру” передбачено, що кандидатури до складу конкурсної комісії подають громадські організації у сфері культури відповідного спрямування. Безумовно, що культура – надзвичайно складне й громіздке явище людського буття, тому не дивно, що у минулому столітті вчені А. Кребер та К. Клакхон навели 180 визначень цього терміну. Саме з огляду на широке розуміння громадської активності у галузі культури, наші законодавці прописали у законі уточнюючу норму: “громадські організації у сфері культури ВІДПОВІДНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ”. Відтак, ніби все зрозуміло: театрали цікавляться справою театрів, адепти музичної культури опікуються консерваторіями чи іншими музичними закладами, кулінари можуть розвивати культуру правильного харчування і так далі. Зрозуміло не лише з позиції чинного законодавства, але й банально керуючись здоровим глуздом», – зазначив депутат.
«Але не всім, зокрема чиновникам ЛМР, з яких і було сформовано комісію, яка 11 липня 2017 року провела жеребкування серед громадських організацій для вибору членів конкурсної комісії по обранню директора музею “Територія Терору”. Її члени допустили до жеребкування кілька громадських організацій з доволі прикметним функціональним спрямуванням діяльності. Наприклад, ГО “ЛЬВІВ МОУШН”, делегат від якої врешті став членом конкурсної комісії, у своїх установчих документах декларує за мету діяльності “сприяння розвитку паркуру”. ГО “Парк культури” мав би піклуватися за “розвиток громадських зелених територій” та сприяти підвищенню “екологічної свідомості громадян”. Проте, особливо цікавою і, водночас – показовою, є ситуація з ГО “Драйв сіті”. У статуті цієї організації читаємо, що основне її спрямування дбати про “розвиток автомобільного спорту та підвищення безпеки дорожнього руху”. Очільниця ж цієї організації п. Марина Временова, водночас – працівниця управління культури, була членом комісії зі жеребкування, де обиралися ГО (в тім числі і її) до складу конкурсної комісії щодо “Території терору”, – веде далі Т. Чолій.
Він наполягає, що загадкою залишається, що спільного у спрямуванні окреслених громадських організацій з дослідженням історичної пам’яті і фактів репресій супроти українського народу.
«Та й зрештою, чому організації автомобілістів і паркуристів раптом зацікавилися музейною справою? Може, тому, що чимало делегатів від цих кишенькових організацій працюють у структурі ЛМР і подекуди напряму підпорядковані управлінню культури. Водночас, з формальних причин не допускаються та виключаються незалежні громадські організації істориків і музейників такі, як ГО “Західно-Український центр історичних досліджень”. Імовірно, через позов до суду на ЛМР щодо попереднього конкурсу на заміщення посади директора “Території терору”.
Ось так, шановні львів’яни, міська влада намагається всіма можливими способами обрати маріонеткове журі конкурсу і призначити прихильного їй керівника музейної установи. Але це лише перший факт з низки владних маніпуляцій, про які розповім уже невдовзі», – резюмував міський обранець.
