У Вербну неділю, за тиждень до Великодня львівське суспільство сколихнула новина про те, що Свято-Іванівською Лаврою Студійського уставу УГКЦ, що розташована на території Музею побуту народної архітектури і побуту імені К. Шептицького, більше не керуватиме отець Юстин (Юрій Бойко). Про своє звільнення о. Юстин сам повідомив у Facebook, після чого прихожани Свято-Іванівської Лаври та й усі свідомі львів’яни почали шукати відповідь на запитання: чому, з якою метою усунули відомого своєю невтомною громадською, культурною та церковною працею настоятеля отця Юстина Бойка?
Львівський портал шукав відповіді на ці запитання і дізнавався, кому могла заважати людина, у якої, здавалося б, не мало бути ворогів взагалі…
Отець для громадян
Отець Юрій Бойко був настоятелем Свято-Іванівської Лаври 1 рік і 10 місяців. За цей час священнослужитель встиг зробити неоціненний вклад як в життя церкви, так і для музею «Шевченківський гай». Саме за його служіння Музею архітектури і побуту присвоїли ім’я Климентія Шептицького, хоча боротьба з місцевою владою за це була нелегка. За останні два роки у Львові, мабуть, не знайдеться людини, яка б не знала хоча б частково, хто такий Андрей Шептицький – і в популяризації цієї видатної постаті також є чимала заслуга отця Бойка. У боротьбі за встановлення пам’ятника Андрею Шептицькому у Львові о. Юстин займав принципову позицію, яка також дала свої плоди – цей грандіозний проект таки вдалося реалізувати.
Однією із найвизначніших культурних подій цього року стала презентація листів отця Климентія Шептицького – брата митрополита Андрея. Отець Юстин Бойко віднайшов ці листи цілком випадково в Італії у монастирі св. Теодора Студита «Студіон», що біля Риму у Кастельгандольфо. Потім розпочалася клопітка праця над тим, аби опублікувати ці листи та навіть більше – популяризувати їх серед львів’ян.
Буквально в останні дні служіння о. Бойка Свято-Іванівській Лаврі освятили каплиці та відновили монастирського цвинтаря Свято-Іванівської лаври. Ця подія стала гарним епілогом діяльності ієромонаха Ю.Бойка як настоятеля церкви.
Своє ж усунення ієромонах Юстин прокоментував зі звичною простотою і мудрістю.
«Сьогодні я завершив своє служіння у Свято-Іванівській Лаврі Студійського Уставу УГКЦ! 1 рік і 10 місяців прослужив Богу і Церкві у цій славній обителі! Дякую Милостивому Господеві, що провадив і провадить мене… Дякую Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького! Це місце особливе! Бережімо його… Перепрошую усіх, кому спричинив кривду! Дякую Богу за те, що у фундаментальних справах я був принциповий, а перепрошую за те, що другорядні справи сприймав деколи за фундаментальні! Перед нами велика нива! Праці багато! Благослови, Боже!», – зазначив о. Юстин Бойко.
Якщо ж людину судять за її вчинками, а не словами, то у о. Юстина за майже два роки, як бачимо, назбирався чималий мішок світлих діянь.
«Люди, що ходили туди до церкви, казали, що такого отця в них ще не було. Він багато зробив для тої церкви і для святої Лаври. Я був на відправі, коли відновлювали цвинтар, то він там дуже поважно приклався», розповідає відомий громадський діяч, дисидент Ігор Калинець.
Невигідний отець
То ж кому міг стати о. Юстин Бойко кісткою в горлі, кому він заважав? Як показує історія, не буває громадських діячів, праця яких б не мала негативного відлуння чи перешкоджання чиїмось інтересам. О. Юстин Бойко завжди публічно і оперативно повідомляв про усі оборудки, незаконну діяльність і т.д., що відбувалися у «Шевченківському гаю». Свого часу він почав бити на сполох, коли на території Музею почали рубати дерева, аби звести там скандальний візит-центр. Історія завершилася криміналом проти посадовця Львівської міськради і само собою трохи вдарила по бізнес-амбіціях певних осіб.
«У Львові є політична сила, яка керує містом, яка активно заробляє гроші на центральній частині, вони поприватизовували всі приміщення, стали власниками кам’яниць. Сьогодні їм цього замало: вони хочуть ще добратися до «Шевченківського гаю», щоб тут також заробляти гроші, щоб культуру несмачного пива і неякісного сиру перенести в місце, яке було засноване як монастир братами Шептицькими. Через те отця Юстина Бойка звільнили, перевели в інше місце. Я думаю, що у найближчому майбутньому його переведуть у далеке зарубіжжя, де він буде сидіти в архіві і буде відрізаний від цієї громадської діяльності», – повідомив Львівському порталу громадський діяч Іван Матковський, що допомагав о. Юстину Бойку впорядковувати «Листи» Климентія Шептицького.
Свого часу отця Юстина Бойка намагалися вплутати у скандал довкола Українського Католицького університету, коли його допис у Facebook сприйняли як намагання дискредитувати діяльність університету. Спекуляції довкола позиції священнослужителя довго «мусолились» у деяких ЗМІ, а сьогодні знову почали «вилазити» назовні, немов, хтось знову хоче дискредитувати отця…
«Прикро, що страсний тиждень почався так – усунули, позбулись о.Юстина Бойка – багаторічного настоятеля Свято-Іванівської Лаври. О.Юстин – надзвичайно освічена, відкрита, чесна і світла людина. Завдяки йому ми маємо можливість зберегти і більше дізнатись про спадщину великої української родини Шептицьких. Чому усунули – бо він як кістка в горлі стоїть всім, хто будь-якими методами намагався заблокувати будівництво пам’ятника Андрею Шептицькому у Львові і тим, хто тепер має намір роздерибанити землі Шевченківського гаю під приватний бізнес-проект. Огидно було читати новину на одному з львівських сайтів про “звільнення” о.Юстина, де в довідці маніпулятивно “приписали” йому лише штучно роздуті скандали, які були частиною інформаційної війни проти о.Юстина… і там же чи свідомо чи від великого невігластва – жодного слова про те, скільки великих справ він зробив…», – написав на Facebook-сторінці народний депутат Ігор Васюник.
Усі дослідники діяльності Музею архітектури, журналісти, що висвітлювали події довкола Музею та Свято-Іванівської Лаври, у своїх припущеннях щодо усунення отця сходяться в одному: не обійшлось тут без чиїхось бізнес-інтрересів та без політичних інтриг.
«Для мене це все дуже дивно. Він багато зробив за ці два роки… Можливо, це якісь бізнес-інтереси співпали якихось підприємців і церква не розібралась до кінця», – прокоментувала Львівському порталу журналістка «Радіо Свобода» Галина Терещук.
«Він має добру опінію в церкві і в громадськості. Крім того, мені подобається його реагування на всілякі справи громадські. Можливо, це йому і пошкодило, я не знаю, хто там проти нього мав якийсь зуб. Людина була на своєму місці.
Можливо, це постаралися деякі директори львівських музеїв, які не хотіли його чомусь там бачили. Їм здавалося, що він там не на своєму місці, бо там є, може, якість інші інтереси. Може, міська влада теж не була зацікавлена, щоб він там був, бо там мали будувати низку розважальних закладів перед музеєм. Очевидно, це не подобалося владі, і вона, мабуть, натиснула на церковну владу», – зазначив Ігор Калинець.
Одна із версій, чому невигідним став отець Юстин Бойко, є «вічна» тема перерозподілу земель Львова, де священнослужитель виявився просто зайвим. Адже досить нещодавно на території «Шевченківського гаю» спалили хату – пам’ятку 19 століття, повідомлялося, що це лише початок. Очевидно, що тишком-нишком землі «Гаю» під щось таки готувалися…
«Офіційно його звільнили, а насправді репресували за його позицію щодо збереження пам’яток архітектури. Ми знаємо, що був спалений будинок. Було також захоплення території, коли 3 га землі, що належали до Музею архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, десь зникли… Пізніше з’ясувалося, що їх вилучили щоб приєднати до парку «Знесіння», в якому ведеться активна забудова. Через принципову позицію о. Юстина як свідка тих подій, людини, яка виступала проти знищення пам’яток архітектури, ми можемо говорити, що керівництво УГКЦ забрало його з «Шевченківського гаю» як невигідну особу», – каже Іван Матковський.
Не варто забувати, що за даними колишнього директора Музею архітектури і побуту Мирослава Рибака, сьогодні Музею бракує 30 пам’яток архітектури. Про це та про інші спроби знищення унікальної території Львова неодноразово публічно говорив о. Юстин.
За словами І. Матковського, після звільнення ієромонаха Юстина (Юрія) Бойка забудова «Шевченківського гаю» почне рухатися активніше.
«Ми можемо припустити, що після Пасхи одразу почнеться забудова «Шевченківського гаю», почнеться зведення візит-центру, який міська рада планує збудувати. Також почнеться забудова у сусідньому парку «Знесіння», – вважає він. І наголошує, що розбудова двох культурно цінних земель – не випадкова:
«Будівництво у «Шевченківському гаю» і у парку «Знесіння» є одне і те саме явище, що полягає на певних домовленостях на Львівщині між представниками партії «Самопоміч» і БПП «Солідарність». Домовленість, вочевидь, така: ми будуємо у парку «Знесіння», а ви будуєтеся у «Шевченківському гаю». Ми вам не перешкоджаємо там, а ви нам – тут. Для цього активно усуваються люди з громадськості, які можуть перешкоджати і одним, і іншим…».
Єва КОРНІЙЧУК, Львівський портал