З приходом довгоочікуваних сонячних днів у багатьох із нас прокинулось непоборне бажання відпочити та насолодитись єднанням із природою… Та кожному „окупанту” зеленої зони не варто забувати, що з першими промінцями сонця парки та ліси переповнюють численні любителі природи.
Зокрема, такі маленькі кровопивці, як кліщі, життєва активність яких починається наприкінці квітня й триває до самого червня. Звісно, ставити табу на приємних прогулянках не варто, але вивчити поведінку кліщів та знати як боротися у випадку присмоктування – вже запорука часткової перемоги над ними.
За даними МОЗ, хвороба Лайма (лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз) – це інфекційне захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі. За рівнем поширеності іксодовий кліщовий бореліоз посідає одне з перших місць серед хвороб, що передаються іксодовими кліщами. Кліщовий бореліоз поширений на усіх континентах, окрім Антарктиди. В Україні захворюваність на хворобу Лайма зареєстрована на території 23 адміністративних областей та Автономної Республіки Крим.
Збудник хвороби Лайма — бактеріальна інфекція спірохетами роду Borrelia. Її різні клінічні форми описали ще десятки років тому багато дослідників. Кільцевидну мігруючу ерітему описали ще Афцеліус та Ліпшутц у 1910 та 1913 роках, однак до 80-х років минулого століття вона не асоціювалась із кліщовим бореліозом. Початок вивчення хвороби відбувся 1975 року, коли в невеликому містечку Старий Лайм штату Коннектикут були зареєстровані численні випадки дивної хвороби в дітей, яким ставили діагноз ювеніального ревматоїдного артриту. У результаті досліджень американські вчені-ревматологи віднайшли невідомого раніше збудника спіралевидної форми, який належить до шкідливоносних для людини бактерій роду спірохет – бореліям. Та лише у 1982 році американський мікробіолог Віллі Бургдорфер відкрив збудника хвороби Лайма, який згодом отримав офіційну назву Borrelia burgdorferi. Звідси й друга назва хвороби – лаймський бореліоз.
«Резервуаром борелій є близько 200 різних видів ссавців та птахів, – розповідає «Погляду» Ярослав Корпан, лікар-інфекціоніст 2-ї міської комунальної поліклініки. – В організм людини борелії потрапляють із слиною кліща під час присмоктування, після чого з потоком лімфи та крові збудник потрапляє у внутрішні органи, суглоби, центральну нервову систему. Борелії можуть роками зберігатися в організмі людини, обумовлюючи хронічний розвиток хвороби. Інкубаційний період триває від двох до тридцяти днів. Клінічні прояви залежать від активності патологічного процесу і стадії розвитку хвороби. Виділяють три стадії хвороби: під час першої на місці укусу з’являється кільцевидна ерітема, яка швидко збільшується. Проявляються збільшеність та болючість регіонарних лімфатичних вузлів. За декілька тижнів або місяців за відсутності лікування хвороба переходить у другу стадію – неврологічних та кардіальних ускладнень. Відбуваються неврологічні розлади і порушення діяльності серця. Найчастіше спостерігається три види ураження нервової системи – серйозний менінгіт, синдром радикуліту та ураження черепних нервів. Третя стадія супроводжується ураженням суглобів. Найчастіше запальний процес охоплює колінні, ліктьові, міжфалангові і скронево-нижньощелепові суглоби».
Отож, щоб не пережити на собі свавілля, спричинене кліщами, слід дуже добре екіпіруватися перед мандрівкою. Під час мандрівок рекомендовано триматися середини стежки. Звільніть від сухої трави та гілок у радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі. Найпростіший і надійним спосіб захисту під час прогулянки в лісах – обрати світлий однотонний одяг, який закриває відкриті ділянки шкіри і щільно прилягає до тіла. Одягніть довгі штани, заправивши їх у шкарпетки, сорочку з довгими рукавами, капелюх, закрите взуття. Регулярний самоогляд зробить ваше перебування „у зеленому куточку” безпечнішим. Доки „хижак” мандруватиме вашим тілом, шукаючи найапетитніший шматочок, ви встигнете виявити його, оскільки присмоктується кліщ не одразу. Голову, шию, живіт, ділянки під пахвами й молочними залозами, де шкіра ніжна і тонка, слід берегти у першу чергу. Особливо ретельно треба обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям. Вдома одразу треба змінити одяг, білизну, ретельно оглянути покривало, все випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому, оскільки витрушування одягу не позбавляє від кліщів. До того ж паразити можуть потрапити до вашого помешкання з букетами квітів. Якщо разом із вами на природі перебував і ваш собака – його теж слід оглянути до того, як впустити до помешкання.
«Не забувайте, що ви можте й не відчувати, що кліщ проник у вашу шкіру. Далеко не в усіх людей з’являється болючість, слабкість та навіть почервоніння. Тому дуже важливо стати на облік в лікаря-інфекціоніста. Лікування проводять і в умовах інфекційного стаціонару і в амбулаторних умовах. Застосовують ефективну антибіотикотерапію, але кожний випадок є індивідуальним», – продовжує Ярослав Корпан.
Якщо немає змоги звернутися до лікаря, видалення проводять самостійно: одягніть рукавички або хоча б обмотайте пальці серветкою. Слід змастити місце, де сховався кліщ, олією та накрити герметичним ковпачком – кліщ задихнеться й виповзе. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном, а руки ретельно вимити з милом. І не вірте переказам, ніби, якщо кліща видалити зі шкіри не пізніше як через добу, то хвороба Лайма може не розвинутися. А раптом кліщ виявиться інфекційним?
І пам’ятайте, що у жодному разі не можна викидати кліща. Його треба спалити, оскільки самка, насмоктавшись крові, може дати нове потомство на тій території, де її викинули (після кровосмоктання кліщ відпадає та відкладає яйця в ґрунт). А навряд чи вам захочеться, щоб сімейство іксодових розвело потомство на новій території.
Олександра Цилія, «Новий Погляд»