Українці разом із поляками займатимуться інвентаризацією Личаківського цвинтаря. Ідея інвентаризації належить польській стороні, яка й фінансуватиме проект.
Як розповів «Погляду» директор музею-заповідника «Личаківський цвинтар», Ігор Гавришкевич, на Личакові все буде не так просто зробити, як здається на перший погляд. Адже, якщо напис зроблено польською мовою, то це не означає, що там лежить поляк. Усім відомо, що тривалий час було заборонено робити надписи українською мовою. Національність відомих польських діячів можна буде встановити просто, а от зі звичайними людьми буде складніше.
Паралельно з польським переписом поховань, триватиме й український, який розпочали ще 1989 року
«Українська схема інвентаризації значно детальніша та дорожча ніж та, що роблять поляки, – каже пан Гавришкевич. – Польський перепис історичного цвинтаря більш поверхневий та обмежений, бо охоплює менше ознак місця поховання. Наші напрацювання в цій справі дещо інші, вони передбачають опис від загального плану цвинтаря до топографічної фіксації кожної могили, у якому враховано й елементи опису могил».
Директор музею також розповів, що над польською інвентаризацією працюватиме один науковець, а над українською – наші науковці. Аби допомогти у фіксації поховань, залучатимуть також і львівських та польських спудеїв, які у такий спосіб проходитимуть практику.
Загалом інвентаризація коштуватиме приблизно 860 тисяч гривень і триватиме від п’яти до семи років Лише на одне поле затрачають приблизно 10 тисяч доларів. Наразі опрацьовано 20 полів, які вносять до електронного варіанту. Всього на Личакові 86 полів.
Востаннє повну інвентаризацію Личаківського кладовища проводили ще 160 років тому, після того, як під час великої пожежі в магістраті згоріли всі цвинтарні книги.
«Це дуже добре, що польська сторона ініціювала інвентаризацію історичної частини поховань. Це свідчить, що Польща дбає про свою історію, а ми повинні брати з неї приклад. Адже за кордоном дуже багато є наших поховань. Я вважаю, що й Україні треба провести свій облік історичних поховань поза її межами. Дивно, чому Україна досі не ставить питання про інвентаризацію українських кладовищ на території Польщі?»
Марія ШЕТЕЛЯ, «Новий Погляд»