Аналітик ГО «Європейський діалог» Тарас Баранецький про законодавчі тонкощі та політичну волю створення львівської агломерації:
«Львів – це найбільша громада Львівської області. І тільки-но у 2015-му році стартувала реформа, створили спеціальну робочу групу, куди увійшли представники багатьох галузевих структур, депутати облради, представники ОДА, науковці та мер Львова. Окрім цього, Андрій Садовий є членом колегії при Львівській ОДА, де також обговорюють питання децентралізації. Але чомусь Львів чекав, не проявляв ніякої активності, ніякої позиції, і оце пожвавлення з’явилося буквально перед тим, як почали затверджувати зміни перспективного плану.
Я не знаю, чому у Львівській міській раді так затягували цей процес? Загалом в Україні є велика проблема із об’єднанням, особливо, коли йдеться про великі міста. Так, наприклад, якщо Львів приєднає Сокільники, то останні на своїй території не матимуть жодного свого депутата. Саме цього села і бояться. Тому на сьогоднішній день і нема жодного випадку, коли обласний центр об’єднав навколо себе села.
До законопроекту №4772 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)» хотіли включити норму про міську агломерацію. Але профільний комітет відхилив це і, як компроміс, включив у прикінцеві положення мораторій на створення громад у межах 12 км від міст обласного значення з населенням понад 200 тисяч осіб. Тобто, в межах 12 км не будуть створюватися громади, поки питання формування міських агломерацій не буде врегульоване певним законопроектом. Думаю, його найближчим часом проголосують. Для Львівщини це не виглядає проблемою, бо у цих межах поки нічого не відбувається з точки зору об’єднання. Є погоджені зміни перспективного плану громад, але, умовно кажучи, це лише декларація про наміри, яку формує обласна влада.
По факту, Львівська агломерація вже існує. Тому що основним показником алгомерації є маятниковий рух: наприклад, коли людина живе у Малехові, але щодня їздить на роботу до Львова. Але Львівська агломерація поширюється не лише на ці три райони… Наразі невідомо, яким буде цей формат, бо агломерація не прописана законодавчо і може виглядати дуже по різному: це може бути об’єднання наближених до Львова територій або створення під Львовом якихось невеликих громад, які працюватимуть з містом на умовах міжмуніципального співробітництва.
Яким чином це відбуватиметься, залежить від подальшого законодавства і рішень, які прийматимуть представники органів місцевого самоврядування та тих територій. Але, впевнений, якщо якась сільська рада зголоситься на приєднання до Львова, то зміни в цей перспективний план легко внесуться…
Багато мешканців сіл приїжджають на роботу до Львова і залишають тут свої податки зі зарплати . Логічно було б, якби вони приєдналися до Львова, і всі податки акумулювалися б на одній території. Потім Львів якимсь чином передавав би ці кошти на села. Коли бідніші приєднуються до багатших громад, їх завжди «заманюють» грошима. Все залежить від того, як ці речі будуть прописані. Зараз виглядає так, що є велике місто Львів, яке через агломерацію щось комусь дарує, дає можливості… Якщо агломерація буде правильно прописана на законодавчому рівні, думаю, проблем із приєднанням не буде.
Але взагалі агломерація – це процес дуже повільного безболісного поглинання. Якщо території якогось села вже стали районами Львова, то люди вже потроху відчувають себе львів’янами, і стирається кордон між містом і селом».
Детальніше читайте: ТУТ
