Цьогорічний творчий конкурс у вступній кампанії на факультет журналістики – це не просто чиїсь мрії, сподівання, розпач і смуток, але й справжнісінький «клондайк» «перлів», зрозуміти та перевершити які просто неможливо Про це повідомляє спільнота «Словотвір» на своїй сторінці у Facebook, передає Львівський портал.
Подаємо найцікавіші з них, зберігши стилістику та мову:
Україна була ніби дівчина в вінку, але гола та боса.
За часів Другої Вітчизняної війни…
Ці жайворонкові, милозвучні та дзвінкі слова заляжуть у твоїм серці товстим шаром епітелію.
Журналіст – це є і очі, і вуха, і ніс суспільства.
Цей вислів став епопеєю серед народу.
Мова… Саме вона вирізняє нас з інших тварин.
Тож пам’ятати про свою мову можна не лише поїхавши у гості до бабусі, яка є найбільшим знавцем суржиків у сім’ї.
Уся абсолютно планета роззявила рота.
На моїх очах влада чорніє днем за днем, і кольору такого не вигадати вже темнішого.
Максим Рильський у вірші братові Т. Шевченку писав…
Тобто дай нам сенсацію і ми будемо ситі, обдумуючи її, неначе собака кістку.
Ви скорше всього читаєте і думаєте, що пише то божевільна і чому вона пхає свого носа в журналістику?
Княгиня Ольга була двосторонньою особистістю.
Мене осінило, що від бездіяльності я тупію.
Шкода, що ви не можете побачити скільки думок в моїй голові.
Довірившись Любці Дереш…
Богдан Хмельницький укладав безліч угод з успішними країнами, і це було дуже вигідно для Київської Русі.
Торкаючись теми патріотизму, мені хочеться подати і відомого українського письменника, шістдесятника Василя Симоненка. У 1944 р. цей митець написав чудовий вірш «Любіть Україну».
Написавши ці рядки я зрозуміла наскільки вони похожі на цей самий популізм.
Я вкладаю в землю серце і вона віддячує мені тим самим.
У бога успіху хвіст на чолі, і якщо його один раз не зловити, то далі буде вже важче.
Слово давно припинило бути горобцем.
У сучасному світі журналіст відіграє роль посередника між подією та людиною.
Країна виростила таланти на своїх скронях.
Соціум працює за «стадним інстинктом».
Тільки окремі особи розвиваються у правильному напрямі.
Брехня слугує опіумом для суспільства.
Наведу я приклад зв’язаний з коханням, хоть я ще і не зустрів свою другу половинку, але в тому дуже сильно розуміюсь.
Тисне в грудях і постає у горлі серце комом.
Одеса, Сталінград, Берлін – це далеко не повний перелік міст-героїв.
Так, революцію дійсно творять люди, а розповсюджують її журналісти.
Загинув наставник Хмельницького – син Тиміш.
Я герой за гратами грудної клітини.
Мені на розум спадає думка.
Різниця між батьками і політиками лиш у тому, що перші не брешуть.
Так, чому люди сплять? Їх присипає влада, наче безпритульних собак.
Що таке мода? Це те, що приходить здалеку і диктує тенденції у сучасному світі.
ЗМІ намагаються кричати голосніше, але не всі чують.
Я журналіст мірового рівня.
Кожен має бути великим, у душі своїй стояти, вилитий із бронзи, на гранітному постаменті.
З тих пір на язиках людей з’явилась нова абревіатура: «АТО».
Ми заснули таким міцним сном, що наступили знову на тіж граблі.
Фото: соцмережі
