Один з героїв цієї справи, про яку ми маємо намір розповісти далі, – мало не ангельської зовнішності голова постійної депутатської комісії комунального майна та власності Львівської міської рад Роман Плахтій. Попри те, що кожний раз, коли його бачиш, хочеться надати йому матеріальну допомогу, він є далеко не бідною людиною. Попри те, що вже з десяток років ніде офіційно не працює. Чи має до статків депутата його діяльність на ниві комунального майна – це, зрештою, тема окремої розмови.
Зараз про інше. Яким би чином не набув Роман Плахтій свої статки, при їх захисті він демонструє хватку бульдога. Якщо судове рішення не на його користь – то, правильно, – суддів на мило. Він готовий заплатити, щоб цих суддів розіп’яли. Заплатити у прямому сенсі, бо стаття, яка побачила світ у одній із львівських газет і у якій розповідається, як «гноблять» Плахтія, вийшла під рубрикою «На правах реклами». Це така собі проплачена правда від депутата. Хоча, у цій статті його прізвище жодної разу не згадане. А як його згадати, коли одразу постане питання, а звідки взялося багатство скромного депутата Львівської міської ради Романа Плахтія.
Отож, про суть питання. Йдеться про суперечку між ТзОВ «Житлобуддизайн» і ПП «ТІМ». Власник останнього, як випливає із законної постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2015 року у справі № 914/4003/14, – саме Роман Плахтій. Резулютативна частина цієї постанови і спонукала Романа Плахтія «замовити» в ЗМІ суддів цього суду, на який він тепер хоче нацькувати усіх – Президента,Прем`єр-міністра, Генерального прокурора, голову Антикорупційного бюро, голову СБУ і так далі.
Зокрема, у резолютивній частині постанови Львівського апеляційного господарського суду сказано, що «Апеляційну скаргу ТзОВ «Житлобуддизайн» задовольнити повністю.Рішення господарського суду Львівської області від 06.05.2015 року у справі №914/4003/14 скасувати. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ «Житлобуддизайн» задовольнити повністю.
Визнати недійсним Договір купівлі-продажу будівлі від 22 лютого 2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН” в особі генерального директора ОСОБА_7 та Приватним підприємством «ТІМ» в особі директора Воробцем І.С., посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Юрієм Романовичем і зареєстрований в реєстрі за №645.
Застосувати правові наслідки недійсності правочину шляхом повернення Приватним підприємством «ТІМ» Товариству з обмеженою відповідальністю “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН” будівлі корпусу №59 (п’ятдесят дев’ять) під літерою «З-2» загальною площею 3747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п’ять), і повернення Товариством з обмеженою відповідальністю “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН” Приватному підприємству «ТІМ» оплачених коштів».
І нехай читач вибачить, але ще одна відносно коротка цитата. Тепер уже із мотивувальної частити тої ж таки постанови, у якій йдеться про суть конфлікту:
«Позивач-апелянт – ТзОВ “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН” довідалося про незаконність договору купівлі-продажу будівлі від 22.02.2006 року лише 03.11.2014 року. Так, 31 жовтня 2014 року за №14151050010005826 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи – ТзОВ “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН”, в результаті чого у позивача змінився склад учасників та виконавчий орган товариства.
Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН” від 03.11.2014р., протокол №2 було визнано, що директор даного товариства Воробець І.С. не виконав рішення зборів учасників товариства яке оформлене протоколом №2/2006 від 14.02.2006р., оскільки продав нерухомість не ТзОВ «ТІМ» як зазначено в протоколі, а ПП «ТІМ», тобто зовсім іншій юридичній особі.
Виходячи з наведеного, загальні збори учасників ТзОВ “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН” вирішили подати у відповідний суд позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі від 22.02.2006 року і повернути у власність ТзОВ “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН” нежитлове приміщення – корпус №59 під літерою «З-2» загальною площею 3747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.. Акад. А.Сахарова, 45. Загальні збори учасників ТзОВ “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН” також прийняли рішення уповноважити директора товариства Даниліва М.В. підготувати і подати в суд необхідні для цього документи (протокол №2 загальних зборів учасників ТзОВ “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН” від 03.11.2014 року). (Том 1, а.с. 30)…
Відповідно до чинної редакції статуту ТзОВ “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН”, пункт 14.1 вищим органом товариства є збори учасників. До виключної компетенції зборів товариства належить затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 100 мінімальних заробітних плат. Згідно п. 14.7 статуту дії вчинені директором з перевищенням наданих йому повноважень, не породжують правових наслідків для товариства (т.1, а.с. 26-27).
Діючи відповідно до вимог закону та статуту загальні збори учасників ТзОВ “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН” лише 03.11.2014 року виявили факт відчуження нерухомого майна товариства попереднім директором з перевищенням наданих йому повноважень.
За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку, що новим виконавчим органам та учасникам ТзОВ “ЖИТЛОБУДДИЗАЙН”, що підтверджується проведенням державної реєстрації змін до установчих документів даної юридичної особи від 31.10.2014 року, не могло бути відомо про обставини вчинення попереднім директором договору купівлі-продажу будівлі від 22 лютого 2006 року, а тому позивачем-апелянтом не пропущено строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно апеляційний суд не вбачає підстав для застосування позовної давності, заявленої відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 06.05.2015р. по справі №914/4003/14 винесене з неповним дослідженням фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати».
І що ми маємо, так би мовити, у сухому залишку. Роман Плахтій лементує, що його позбавляють приватного майна, яке він сам перед тим незаконно «нажив». Ну що тут скажеш, крім одного: перед тим, як когось у чомусь звинувачувати сам подивись у дзеркало.
Мирутенко військовий суддя. Шо сказали то і прийняв. А далі вибачєйте. Троха дуже попав в штангу. Повна торба. З такими рішенями миритись не можна – суддю на звільнення. А що дивує в цій статті так це обурення яке висловлює автор на те, як людина яку позбавили майна намагається себе захистити. Тобто не жує соплі а діє. А ця дивна назва статті “Депутат міськради «замовив» суддів Львівського апеляційного господарського суду?”. Гучна назва а зміст- повний пшик. Автор явно отримав “гонорар”. Молодець Плахтій доведи до кінця “замовлення” ! І нехай суддя знайде собі роботу після звільнення…сторожем в апеляції. Буде мати багато часу щоб перечитати Цивільний Кодекс.
Це що за єресь написана? Замовив статтю суддя який виносив рішення? Ще раз процитував сам себе в тому, що очевидно, написав в стані “білої гарячки”? Чи будучи ймовірно затьмареним значною сумою хабаря взагалі не розумів, що приймає? Очевидно так, бо такого абсурду та беззаконня неможливо виправдати чи пояснити? Сама думка, що продали приміщення 8 років назад, взяли кошти і лише в 2014 дізнались, що продали не тому є абсурдною. Хто в це повірить? Там що, всі хто продавав стоять на обліку з психлікарні? Платхтій – плахтієм і якщо є факти, то і його треба запитати де взяв гроші на такий об’єкт, але це не виправдовує судового беззаконня.