Одномандатний виборчий округ № 119
місто Броди, Бродівський, Буський, Радехівський райони, частина Кам’янка-Бузького району
Діючий депутат – Ірина Сех (ВО «Свобода»)
Фаворитом цьогорічних виборчих перегонів на цьому окрузі називають народну депутатку Ірину Сех, яка два роки тому феєрично перемогла доволі сильних конкурентів. Представниця партії «Свобода», котра на той час перебувала на піку популярності, змогла здобути прихильність 64,86% голосів виборців проти 10,68%, які набрав її найсильніший конкурент, син покійного екс-голови Львівської ОДА Сергій Сенчук.
Цього року народними депутатами, завдяки підтримці електорату 119-го округу, мріють стати десятеро кандидатів. Конкуренцію лідеру попередніх виборів спробують скласти кілька селищних голів, які користуються популярністю у своєму регіоні, а також молоді політики, які пройшли горнило Майдану та бойових дій в зоні АТО. Серед них можна виділити сотника 10-ї сотні Майдану, бійця легендарного батальйону Нацгвардії імені генерала Кульчицького Михайла Бондаря.
Ірина Сех – 44 роки, народний депутат України. Висунута ВО «Свобода».
Свою політичну кар’єру Ірина Сех побудувала пліч-о-пліч з партією «Свобода». Власне, на піку популярності цієї політичної сили у 2012 році виграла виборчі перегони у 119-му окрузі, залишивши своїх конкурентів далеко позаду. Тоді за Ірину Сех проголосували 67 тисяч 784 виборці.
За освітою ця кандидатка є вчителькою початкових класів. Закінчила Бродівське педагогічне училище та Тернопільський педінститут. Працювала в школах Золочева і Бродів. Відомо, що також у вже зрілому віці навчалася на юридичному факультеті ЛНУ ім. Івана Франка.
До партії «Свобода» вступила 16 років тому. Була помічником народного депутата Олега Тягнибока, працювала у його громадській приймальні.
У 2002 році на місцевих виборах «Свобода» отримала представництво у Бродівській районній раді, а Ірина Сех, відповідно, очолила депутатську фракцію партії.
У 2006 її обрали депутатом Львівської обласної ради, а згодом переобрали на другий термін. Під час своєї другої каденції Ірина Сех стала головою фракції «Свободи» та очолила комісію з питань екології, природних ресурсів і рекреації. У цей період відзначилася найбільшою кількістю депутатських звернень і запитів. Також Ірина Сех запам’яталася, як автор програми профілактики пияцтва.
Після повалення режиму Януковича, навесні цього року, виконувач обов`язків Президента України О. Турчинов призначив народну депутатку Ірину Сех головою Львівської обласної державної адміністрації. Тривалий час, аж до свого звільнення з посади, новоспечена керівниця області поєднувала посаду чиновниці зі статусом народної депутатки. Через це стала об’єктом нещадної критики зі сторони своїх політичних конкурентів, які не втомлювалися влаштовувати під стінами ЛОДА видовищні акції протесту.
Сама Ірина Сех запевняла громадськість, що зробила все, що від неї залежить, – написала відповідну заяву, але президент чомусь не поспішає її підписувати. Та все ж страждання політика тривали недовго. 14 серпня 2014 року на сайті Президента з’явилася інформація про звільнення Ірини Сех з посади голови Львівської облдержадміністрації.
Загалом політична і громадська діяльність цієї кандидатки дуже насичена. Через свій твердий характер І.Сех часто опиняється в епіцентрі подій, які потім довго не сходять з вуст. Для прикладу, навесні скликала прес-конференцію, щоб продемонструвати журналістам свою шубу. Хотіла її порізати, лиш би люди повірили, що вона дешева і зовсім не з натурального хутра, що їй закидали її невгамовні критики.
Також досі у Львові не можуть забути репліки запальної «свободівки», яка під час процесу висловлення недовіри керівнику Львівщини Михайлу Цимбалюку, запропонувала йому
«за правилами офіцерської честі, приставити пістолет до скроні». Окрім того, подейкують, що саме Ірина Сех керувала «облавою» на кабінет Михайла Цимбалюка, коли у присутності депутатів облради його змусили написати заяву на звільнення.
Михайло Бондар – 41 рік, сотник Майдану, командир відділення бтальйону Нацгвардії імені Кульчицького. Висунутий партією «Народний фронт»
Сьогодні Михайло Бондар є командиром відділення першого батальйону оперативного призначення Національної Гвардії України імені генерала Кульчицького. У зону антитерористичної операції вирушив добровольцем. У липні отримав осколкове поранення біля Слов’янська.
Приймав участь у бойових діях в зоні АТО біля Дебальцевого, де патрулював на одному із найважчих блокпостів.
До подій на сході України Михайло Бондар був активним учасником Революції гідності. Зокрема, був сотником 10-ї Сокальської сотні самооборони Майдану. Десята сотня забезпечувала безпеку Будинку Профспілок, де був розташований Штаб Самооборони Майдану та Штаб Національного Спротиву.
Також сотня Михайла Бондара утримувала барикаду на Михайлівській вулиці та патрулювала барикаду на вулиці Грушевського. За словами, М.Бондара, 18 лютого рубіж його сотні був визначений біля Будинку Офіцерів та Маріїнського парку. А 19-20 лютого вони обороняли сам Майдан.
Цей кандидат має кілька професій. Першу здобув в Белзькому професійно-технічному училищі №13 за спеціальністю монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем і обладнання, електрозварювальник. Освіту економіста здобув у ЛНУ імені І. Франка. Деякий час працював бухгалтером. Останні роки і аж до подій на Майдані був приватним підприємцем.
На сьогодні не входить до жодної з політичних партій. Але на позачергових виборах до парламенту балотується від партії «Народний фронт».
Про себе говорить, що є «простим з народу хлопцем, який хоче жити в багатій і незалежній державі» та «готовий боротися за свою рідну землю до кінця».
Мирослав Курилко – 51 рік, командир групи, спецбатальйон “Шахтарськ” при ГУ МВС України у Дніпропетровській області. Самовисуванець
За професією цей кандидат є вчителем. Закінчив Дрогобицький педагогічний Інститут. У своєму резюме вказує, що вісім років працював у середній школі вчителем. Потім кілька років був завідувачем відділом молоді та завідувачем організаційним відділом райдержадміністрації. Після цього був заступником голови районної ради. Згодом подався у приватні підприємці. А з 2010 року фігурує як виконавчий директор СОК “Колос-Агро”.
Сьогодні Мирослав Курилко є командиром групи спецбатальйону “Шахтарськ” при ГУ МВС України у Дніпропетровській області.
Колись був членом СДПУ(О), зокрема, обіймав посаду заступника голови Буської районної партійної організації. З партії вийшов у лютому 2005 року, заявивши, що ця політична сила дискредитувала себе, а його погляди і переконання не збігаються з поглядами і переконаннями керівництва партії.
На сьогодні М.Курилко не входить до жодної з політичної партії і балотується як самовисуванець.
Андрій Андрущенко – 35 років, сільський голова Cтарого Яричева. Висунутий Радикальною Партією Ляшка.
Андрій Андрущенко є сільським головою Старого Яричева уже кілька термінів. У народні депутати України балотується вдруге. На останніх парламентських виборах у 119-му виборчому окрузі за нього свій голос віддали 3 тисячі 265 виборців (3,12%). Тоді за мандат нардепа Андрій Андрущенко змагався як самовисуванець, цього року заручився підтримкою популярної серед селян Радикальної Партії Олега Ляшка.
Має декілька професій. У ПТУ-17 здобув фах столяра-будівельника та паркетника, отримав диплом у Львівському кінотехнікумі, де навчався на факультеті “Виробництво теле-, відео-, аудіотехніки”. Окрім цього, закінчив Київський національний університет культури і мистецтв, факультет “Документознавство, менеджер органів державної влади та управління”. І зовсім недавно навчався в Інституті післядипломної освіти ЛНУ ім. Франка на факультеті “Міжнародного права і бізнесу” за фахом “юрист-міжнародник”.
Трудовий шлях розпочав з посади електромайстра на підприємстві “Львівкартопласт”. Потім подався в політичне життя, став членом партії Народний Рух України.
У серпні 2005-го його обрали сільським головою Банюнинської сільради. А з наступного року і до сьогодні є війтом Старого Яяричева.
Має досвід роботи у виборчих штабах та територіальній виборчій комісії. Зокрема, був заступником керівника Кам’янка-Бузького районного виборчого штабу Віктора Ющенка під час президентських виборів 2004-го року.
На позачергових парламентських виборах цього року балотується з програмою, з якою намагався потрапити до ВРУ ще у 2012 році. Головну увагу зосередив на проблемах місцевого самоврядування та пообіцяв провести важливі реформи, зокрема, адміністративну, медичну й освітянську.
Михайло Чумак – 50 років, селищний голова Підкаменя. Висунутий ВО «Батьківщина».
Михайло Чумак є головою селища Підкамінь, що у Бродівському районі. При чому обирають його на цю посаду уже кілька термінів підряд. Уперше селищну раду Підкаменя очолив у 1998 році.
На Львівщині відомий, насамперед, як господарник. Цікавий тим, що в скрутні часи зміг організувати селищну комунальну службу та селищне житлово-комунальне підприємство, відновити центральну площу та освітлення населеного пункту. Окрім того, кажуть, що газифікація Підкаменя та Стрихалюків стала можливою, завдяки старанням М.Чумака.
Також за його каденції Підкамінь кілька разів перемагав у Всеукраїнському конкурсі «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку» і за це отримував непоганий фінансовий приз.
Зараз селище активно розкручує ім’я завдяки етнофестивалю «Підкамінь», початкова ідея якого суто благодійна – збір коштів на відновлення місцевого монастиря.
У політичному житті М.Чумак є членом ВО «Батьківщина», головою Бродівської районної партійної організації. У Верховну Раду на позачергових виборах, відповідно, балотується від цієї політичної сили. З-поміж інших кандидатів вирізняється своєю передвиборчою програмою – замість загальнодержавних проблем, акцентує увагу електорату на місцевих питаннях – ремонті доріг, зміцненні матеріальної бази шкіл та дошкільних закладів.
Окрім цього, у Львівській області Михайло Чумак відомий, як член правління Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад та голова її Львівського регіонального відділення.
Освіту Михайло Чумак здобув у Золочівському сільськогосподарському технікумі. Працював інженером у колгоспі «Україна» Бродівського району, потім заступником голови колгоспу «Чапаєва» Зборівського району Тернопільської області. Був директором МП «Агробудсервіс».
Надія Шостак – 45 років, заступник голови Радехівської районної державної адміністрації. Самовисуванець.
Надія Шостак є заступником голови Радехівської райдержадміністрації лише четвертий місяць. Призначена на цю посаду 20 червня 2014 року.
За освітою ця кандидатка в народні депутати є інженером-електриком. Закінчила Львівський політехнічний інститут за спеціальністю інформаційно-вимірювальна техніка. У 2010 році закінчила Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України за спеціальністю державне управління.
На різних виробничих посадах працювала на «Радехівському цукровому заводі», була головним енергетиком Бабичівського цегельного заводу Львівської залізниці та директором ПП “Електросервіс 2000”.
Також працювала заступником голови Радехівської районної ради. Була депутатом V і VI cкликань Радехівської районної ради. Очолювала депутатську групу “Фронт Змін”.
На позачергових виборах до парламенту балотується як безпартійнa самовисуванка.
ЦВК також зареєструвала по цьому округу таких кандидатів:
Василь Грушецький – 29 років, начальник медичного пункту другої батальйонно-тактичної групи 24-ї бригади. Проходить військову службу за призовом під час мобілізації. Висунутий партією «Заступ».
Михайло Караїм – 25 років, тимчасово безробітний. Висунутий партією “Опозиційний блок”.
Олег Матківський – 57 років, адвокат. Висунутий партією Конгрес Українських Націоналістів.
Степан Рак – 33 роки, тимчасово безробітний. Самовисуванець.
Фото: 7dniv.inf
Олена ЖОЛКЕВСЬКА, Львівський портал