Активісти громадянської кампанії „ПОРА!” надіслали звернення до міського голови Львова Любомира Буняка. У ньому вони висловлюють занепокоєння та протест з приводу рішення міськвиконкому про так зване відновлення замку у парку “Високий Замок”.
Свій протест „порівці” обгрунтовують у кількох позиціях: з історичного, патріотично-виховного, архітектурно-меморіального, екологічного та економічного поглядів.
Історичний аспект: Кам’яний замок на території парку “Високий замок” збудували після захоплення Львова за наказом польського короля Казимира III з метою посилення контролю над руськими (українськими) землями. Існування замку закріплювало та посилювало владу поляків, що у свою чергу, спричинило національно-релігійний гніт проти українського (корінного) населення міста.
Патріотично-виховний аспект: Замок, як символ панування поляків на українських землях, категорично не може бути вшанований як символ, що стосується української історії та незламності української нації. Постає питання: як тоді трактувати події жовтня 1648 року — здобуття замку козаками полковника Максима Кривоноса (між іншим, пам’ятника якому ще досі немає, хоча п’єдестал стоїть вже п’ять років)?
Архітектурно-меморіальний аспект: Важливе місце має питання історичної достовірності зовнішнього вигляду замку. Адже його зображення (неповні) на середньовічних гравюрах, описи (в різні часи замок перебудовували) та археологічні розкопки (останні малоімовірні на території парку) не відображають цілісної картини зовнішнього вигляду замку.
Будівництво замку загрожує руйнуванню інших меморіальних пам’ятників, зокрема т. з. “могили Люблінської унії” (оглядовий майданчик), що частково збудована з каміння замку.
Екологічна проблема: Що відбудеться при будівництві замку із зеленими насадженнями парку “Високий замок”? В ХІХ ст. було створено рекреаційну зону — парк на горі “Високий замок” з метою запобігання руйнуванню гори. Будівництво замку загрожує існуванню цього парку.
Економічний аспект: Будівництво замку є вкрай недоцільним з огляду на важливішу проблему — руйнування автентичної архітектурної спадщини міста, що поставило Львів на грань виключення зі “Списку світової спадщини ЮНЕСКО”. Ми вважаємо, що це будівництво стане нецільовим використанням податків мешканців Львова задля втілення авантюрних рішень влади міста.
