Серед львів’ян стає дедалі більше тих, хто згоден облаштовувати міський простір власним коштом
Львів має значні труднощі з виконанням бюджету розвитку на поточний рік. Зокрема, від єдиного податку, порівняно з прогнозами, недоотримано 31 млн. грн., від продажу землі — 18 млн. Загалом дохідну частину (279 млн. грн.) виконано на 55%. Ще гірші справи з видатками, які були затверджені в розмірі 352 млн. грн., — їх виконання становило трохи більше 30% на середину жовтня. При цьому невиконані Держказначейством доручення розпорядників міських коштів дорівнювали 65 млн., в тому числі понад 30 млн. недоотримав саме бюджет розвитку.
Поки що найкраще виглядає ситуація з ремонтом доріг, попри те, що 7 млн. грн. з недоотриманих від центра мали надійти саме як державна субвенція на будівництво, реконструкцію та утримання доріг. Більше того — це сфера, якою зараз пишається міська влада, адже повністю виконує план робіт, попри постійне недофінансування. Майже завершено ремонт однієї з магістральних вулиць міста — Городоцької, повністю завершено ремонт вулиці Коперніка. Річ у тім, що основним підрядником дорожніх робіт останніх років є турецька компанія ONUR, яка погоджується працювати на умовах післяплати, якщо отримує розрахунок по старих боргах. Саме завдяки цьому, не зважаючи на проблеми з Держказначейством та суперечки між депутатами міської ради і міським головою Андрієм Садовим щодо першочерговості тих чи інших ремонтів, турки практично не мають конкуренції з боку інших підрядників. Особливо якщо йдеться про ремонти великих магістралей, що потребують багато супутніх інфраструктурних рішень.
Інша велика втіха мерії, пов’язана з видатками на розвиток, — запуск нових колекторів водогону. Для Львова це означає відсутність страху, що в один прекрасний день більшість містян опиняться без води на невизначений час. Адже кілька років тому, переводячи місто з графіку подачі води шість годин на день на цілодобову подачу, Андрій Садовий дуже ризикував: водогони, а особливо колектори, частково побудовані ще за часів Австро-Угорської імперії, частково — у першій половині двадцятого століття, могли просто не витримати навантаження (про це попереджали фахівці). Саме через небажання брати на себе відповідальність цю частину програми цілодобового водопостачання, незважаючи на готовність інженерних споруд самого Львівводоканалу, не запустив у 2004 році тодішній мер Любомир Буняк. Нарешті у 2013 році старі дерев’яні, жерстяні або дерев’яно-бетонні споруди замінили на сучасні, зі спеціального опірного пластику, який дуже довго опиратиметься руйнуванню і витримує величезний тиск води.
Окремою складовою розвитку Львова стали проекти, що втілюються без бюджетного фінансування. Зокрема, програма облаштування велодоріжок вносилася в бюджет з 2008 року, однак через брак коштів не виконувалася. Цього року її почали впроваджувати завдяки фінансуванню від Європейського Союзу в розмірі 600 тис. євро. На ці гроші проклали та ознакували майже 15 км велодоріжок. Ще 2,7 млн. грн. до кінця року заплановано витратити з міського бюджету. В 2014-му місто планує продовжити цей проект також завдяки спільному з ЄБРР фінансуванню. Загалом до 2020 року Львів хоче збудувати ще 220 км велодоріжок.
А близько десятка проектів — облаштування меж тротуарів та відпочинкових зон, упорядкування паркінгів тощо — взагалі втілено на гроші містян, зібрані через Інтернет на рахунки для благодійності. Наприклад, організація «Дайте пройти!» зібрала понад 31 тис. грн. на встановлення стовпчиків, які блокують можливість в’їзду і паркування на вузьких тротуарах, а таких у центрі Львова більшість. Стовпчики вже встановлено на шести вулицях, і роботи тривають, так само як збір коштів. Інший приклад — облаштування з ініціативи громадського руху «Липнева.ком» відпочинкової зони на площі Галицькій та зони зелених насаджень на Чернівецькій. Мешканці зібрали кілька тисяч гривень на роботу, а лавки, саджанці, матеріали надали фірми-меценати. Черговою ініціативою, якщо вдасться акумулювати 100 тис. грн., може стати реконструкція площі Митної за проектом, розробленим архітектором-ентузіастом.
Онлайн-реєстрація до дитсадків не спрацювала
У Львові кількість дошкільних закладів зменшилася майже вдвічі, до 98 садочків, у 90-х роках, коли міська влада віддавала комунальну нерухомість у довготривалу оренду й ніхто не замислювався, що колись скорочення народжуваності зміниться на збільшення. Для впорядкування проблеми запису дитини, зокрема зменшення корупційної складової, цього року було створено інтернет-сторінку, яка коштувала місту 50 тис. грн. Однак хоча електронна система запису технічно приймає запити, але працює нестабільно, не користується популярністю і насправді не може вирішити проблеми — адже все одно на 100 місць у дитсадках претендує 135 дітей і в завідувачів залишається можливість вибору між кандидатами.
У вересні мер Львова Андрій Садовий був змушений визнати безпорадність міста і звернутися по фінансову допомогу до уряду. Тепер міський голова хоче кардинальних дій: повернення приміщень дитсадків, відданих в оренду комерційним підприємствам, та побудови нових закладів. Якщо кожна дитина матиме окреме місце в дитсадку — проблема корупції не стоятиме так гостро. «Я пропоную питання вирішити в комплексі. Ми чітко обраховуємо, скільки нам потрібно коштів, щоб на 100% забезпечити місто Львів місцями у садочках. Щоб це виконати, ми собі беремо 2014 та 2015 роки. Я це питання обговорив з профільними міністерствами, щоб такі кошти можна було отримати як підтримку від держави через відповідні програми», — повідомив Садовий. Та змальована перспектива з огляду на те, що електорат «регіоналів» мешкає не у Львові, навряд чи має шанси на втілення у передвиборчий рік. В умовах браку коштів їх розподіл відбуватиметься за політичною логікою.
Всеволод ПОЛІЩУК, «Коментарі»