У комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» з 19 по 26 квітня на стаціонарному лікуванні перебувала 33-річна пацієнтка з діагнозом «Тропічна малярія». Про це повідомляє департамент охорони здоров’я Львівської обласної держадміністрації. Після проведення етіотропного лікування хвора була виписана додому у задовільному стані.
З епіданамнезу стало відомо, що останні 5 років хвора працювала у Замбії місіонером.
Департамент охорони здоров’я також повідомляє, що упродовж 2012 року випадки малярії на Львівщині не реєструвалися. У попередні роки зареєстровані поодинокі випадки завезені з-за кордону.
«Для попередження захворювання на малярію в ендемічних і особливо в гіперендемічних вогнищах (країнах, де поширене це захворювання) з профілактичною метою рекомендується приймати препарати з групи амінохінолінів. Прийом препарату починається за 3 дні до приїзду у вогнище і триває протягом усього періоду перебування в ньому і не менше 3-4 тижнів після виїзду. Оскільки хіміопрофілактика не виключає можливості зараження малярією і радикально не виліковує її, після виїзду з гіперендемічних вогнища для запобігання нападів малярії необхідно провести повний курс радикального лікування», – зазначила головний епідеміолог департаменту охорони здоров’я ЛОДА Наталія Тімко.
Рекомендовано після повернення з країн, де існує ризик заразитись малярією, регулярно обстежуватись у сімейного лікаря з метою своєчасного виключення ймовірного захворювання.
Малярі́я раніше відома як болотна лихоманка — інфекційне захворювання, що передається людині при укусах комарів роду Anopheles (в переважній більшості випадків так званих «малярійних комарів»). Перебіг хвороби супроводжується гарячкою, ознобом, потовиділенням, збільшенням розмірів селезінки та печінки, характеризується хронічним перебігом з можливістю рецидивів.
Малярія щорічно викликає близько 350—500 мільйонів випадків захворювання і приблизно 1,3-3 мільйонів смертей людини.
Збудниками малярії є найпростіші роду Plasmodium (плазмодії). Для людини патогенні чотири види цього роду: P. vivax, P. ovale, P. malariae і P. falciparum.
Джерелом інфекції є хвора на малярію людина або паразитоносій, в ї крові якого є зрілі статеві форми малярійних плазмодіїв (гаметоцити). Зараження людини малярією відбувається тільки при укусі інфікованої самки комара з роду Anopheles. Поряд з трансмісивним можливі парентеральний шлях при трансфузіях крові від донора – паразитоносія і трансплацентарний при тропічній малярії механізми зараження. Малярії властива сезонність. Сприйнятливість до малярії загальна. Осередки малярії характеризуються високою частотою гепатоспленомегалии серед населення, особливо у дітей. Відповідно чотирьох видів збудників малярії людини розрізняють такі форми хвороби: триденну малярію, тропічну, чотириденну і овале-малярію, а також малярію-мікст (у разі інвазії двома або більше видами плазмодіїв).
Інкубаційний період складає при тропічній малярії 16 днів, при триденної малярії від 10-20 днів (коротка інкубація) до 8 – 14 місяців (тривала інкубація), при овале-маляріі 16, при чотириденної малярії 25 – 42 дні. Найбільш характерною клінічною ознакою малярії є лихоманка. Розрізняють стадії ознобу, жару та потовиділення. Тривалість нападу не перевищує 8-12 годин, іноді він триває більше доби.
При триденній, тропічній і овале-малярії напади повторюються через день, при чотириденній – через 2 дні Ускладнення – розвиваються алергічні васкуліти , виникнення малярійної пурпури, нефриту, некрозів у внутрішніх органах, злоякісних церебральних форм малярії. Церебральна форма розвивається зазвичай на тлі інтенсивної паразитемії. Ураження центральної нервової системи проявляється спочатку збудженням, потім станом оглушення, після чого хворий може впасти в кому. Діагноз малярії встановлюється на підставі клінічної картини, епідеміологічного анамнезу і виявлення в крові паразитів малярії. При з`ясуванні епіданамнезу необхідно уточнити, чи перебував хворий протягом даного чи минулого епідемічного сезону в місцевості, де можливе зараження малярією. Основою профілактики є раннє виявлення та лікування хворих на малярію і паразитоносіїв. Хворого (на період нападів) поміщають в стаціонар або лікують амбулаторно. Госпіталізації в обов`язковому порядку підлягають діти і хворі з важкими формами малярії і вагітні жінки. Виписка зі стаціонару допускається не раніше ніж через 1-2 дні після звільнення крові від паразитів. Боротьба з малярійними комарами проводиться за такими напрямами: ліквідація місць виплоду комарів, винищування личинок і лялечок у водоймах, винищування окрилених комарів, рекомендована особиста хіміопрофілактика.
