Жінкам придумали новий гріх

Ілона Перчук, Коментарі

|

У політичному плані ідея боротьби з фемінізмом виявляється більш перспективною, ніж боротьба з гомосексуалізмом

Минулого тижня Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирило зустрівся з представницями Всеукраїнської громадської організації «Союз православних жінок». Однією з тем промови, що її він виголосив перед делегатами, стало «жіноче питання». На думку предстоятеля Руської Церкви, жінки сьогодні є предметом особливого інформаційного впливу, який проявляється в «облудній пропаганді фальшивих цінностей».

«Нав’язується думка, ніби покликання жінки бути матір’ю принизливе, що є вищі та почесніші обов’язки, що виконання властивих жінці служінь (я хотів би називати це саме служінням) ставить жінку в якесь підвладне становище по відношенню до чоловіка», — сказав патріарх.

Під властивим жінці служінням глава РПЦ мав на увазі бути берегинею домашнього вогнища. «Чоловік своїм поглядом звернений зовні, він повинен працювати, заробляти гроші, а жінка завжди звернена всередину, там, де її діти, її будинок. І якщо руйнується ця надзвичайно важлива функція жінки, то слідом за цим руйнується все — і родина, і, ​​в широкому сенсі, — батьківщина», — упевнений патріарх. Руйнівником «функції жінки», на його переконання, є таке небезпечне явище, як фемінізм. «Тому що феміністичні організації проголошують псевдосвободу жінок, яка, в першу чергу, повинна проявлятися поза шлюбом і поза сім’єю. У центрі феміністської ідеології — не родина, не виховання дітей, а інша функція жінок, яка нерідко протиставляється сімейним цінностям. Напевно, невипадково більшість лідерів фемінізму — це незаміжні жінки», — заявив патріарх Кирило.

Очевидно, що глава РПЦ затаврував фемінізм і феміністок перед делегацією українського Союзу православних жінок не тільки у зв’язку з інцидентом напередодні в Ганновері, коли до Президента Росії Володимира Путіна прорвалася напівгола активістка українського руху Femen.

Оскільки промови Патріарха завжди носять майже програмний характер, його вислів можна розцінювати як те, що РПЦ робить наступний крок у мобілізації політиків і громадських діячів, прихильників «традиційних цінностей» на боротьбу з факторами, що руйнують «функції» жінок і чоловіків. Причому, якщо боротьба з «пропагандою гомосексуалізму» на практиці зачіпає свободу самовираження та свободу висловлювання, то боротьба з фемінізмом йде ще далі. Під прицілом опиняються вже свобода думки, переконань, право на індивідуальність світогляду (тобто, вузівські програми, академічні дослідження, видавничі портфелі, публікації в ЗМІ). Адже зводити фемінізм до витівок Femen або до парадів мужоподібних жінок просто смішно.

Якщо вже дотримуватися визначення, що суть фемінізму полягає в наданні жінкам рівних із чоловіками політичних, економічних і соціальних прав, то боротьба з цим «явищем» виходить далеко за рамки неосвічених уявлень про традиційні цінності («бабі дорога від печі до порога», «кіндер–кюхе—кірхе», тобто «діти–кухня–церква», «нехай жінка боїться чоловіка свого»).

Більше того, в політичному плані ідея боротьби з фемінізмом виявляється більш перспективною, ніж боротьба з гомосексуалізмом. По-перше, знімається сама проблема гендерної нерівності; жінок переконують, що вони і так домоглися в своїх правах багато чого. «У деяких професійних галузях жінки досягають сьогодні дуже великих успіхів. Це свідчить про здібності та можливості жінки за правильного розподілу відповідальності, за правильної системи пріоритетів нести своє служіння дружини, матері й одночасно приносити суспільну користь», — стверджує патріарх Кирило.

Кого при такому підході хвилюватиме проблема введення квот на представництво жінок у владі або, наприклад, інформація, що різниця в оплаті праці чоловіків та жінок в Україні складає мало не 30%?

По-друге, цілий прошарок суспільства призначається відповідальним за демографічну ситуацію в країні. Чим це не привід заборонити аборти і сурогатне материнство, ввести податок на бездітність, обмежити можливості для розірвання шлюбу? Хіба хто-небудь, крім «феміністок», угледить у цьому дискримінацію? «Я дуже мало бачив сімей, де жінка була б у підлеглому становищі», — каже патріарх. Він чоловік, йому видніше.

Ілона Перчук «Коментарі»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *