Кабмін визначив чотири галузі, які отримають податкові пільги, повідомляє видання “Комерсант-Україна”, у розпорядженні якого опинився проект урядового законопроекту про стимулювання притоку інвестицій в економіку, який сьогодні має намір затвердити Кабмін.
Закон про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях з метою створення нових робочих місць було прийнято парламентом ще у вересні і набув чинності в січні. Але він не діє, оскільки Кабмін не затвердив перелік сфер економіки, які до 2032 року отримають податкові пільги. На перші п`ять років бізнес звільнять від сплати податку на прибуток, ще через п`ять років підприємства платитимуть його по ставці 8% і лише з 2023 року повернуться до базової ставки, яка до того моменту складе 16%. До 2018 року дається право безмитного ввезення обладнання і можливість вексельного розрахунку з ПДВ зі строком погашення 60 днів. Правда, останню преференцію Мінфін пропонує скасувати.
Документ містить чотири пріоритетні галузі, інвестиції в які дозволять оптимізувати оподаткування. Це агропромисловий та машинобудівний комплекси, ЖКГ та розвиток транспортної інфраструктури. Ще на початку року проект списку пріоритетних галузей був ширший і складався з шести галузей. У ньому були нафтопереробний і паливно-енергетичний комплекси (розвиток енергетичної інфраструктури, зокрема ГТС; видобуток нафти, газу і вугілля, виробництво енергії з альтернативних джерел, біологічних видів палива).
Після проведення консультацій Мінекономрозвитку з Міністерством енергетики та вугільної промисловості (за дорученням віце-прем`єра Юрія Бойка) перший заступник глави МЕРТ Анатолій Максюта прийшов до висновку, що немає доцільності “включати ПЕК до переліку пріоритетних галузей”. Галузь і так звільнена від сплати податку на прибуток, зокрема при реалізації інвестиційних програм будівництва електро- і газорозподільних мереж, підземних сховищ газу. На що в Міненерго відреагували ремаркою, що без підтримки галузь “не в змозі самостійно функціонувати”. Тому вони погодять проект лише після врахування наданих ними зауважень, йдеться у листі заступника міністра Сергія Чеха.
У прес-службі МЕРТ відзначили, що при доопрацюванні документа, крім розгляду пропозицій зацікавлених держорганів, враховувалися пільги, надані Податковим та Митним кодексами. У той же час, як випливає з протоколу узгодження позицій, пропозицію Мінфіну конкретизувати по галузях види діяльності, які отримають податкові пільги, було відхилено. “Питання узгодження запропонованого у законопроекті переліку пріоритетних галузей буде вирішуватися на засіданні уряду”, – додали в прес-службі МЕРТ.
Відповідно до законопроекту, у кожній пріоритетній галузі визначені напрямки надання пільг. У сфері ЖКГ уряд підтримає проекти модернізації тепло- і водопостачання, енергозбереження, переробки сміття. У транспортній сфері очікується будівництво та реконструкція доріг, аеропортів, вокзалів, морських портів. Розвиток обіцяно атомному та ракетно-космічному машинобудуванню, авіа- і суднобудуванню, сільськогосподарському та гірничому обладнанню. Пільги отримають проекти в сфері виробництва продовольства, дитячого харчування і натуральних оболонок для харчових продуктів. Кожен проект буде розглядатися і затверджуватися Кабміном, в тому числі і перелік обладнання, який буде імпортуватися безмитно. “Я був на нарадах, і не думайте, що хтось щось тут лобіював, – заявив перший заступник глави Держслужби з питань підприємництва Олександр Потімков. – Це ті галузі, які дадуть найбільший соціально-економічний ефект, і де можливо створити найбільшу кількість робочих місць”.
Уряд переглянув і критерії, яким повинні відповідати інвестиційні проекти. Їх вартість для великого бізнесу повинна перевищувати 12 млн євро (зараз – 3 млн євро), а кількість створених нових робочих місць – 250 (150). Параметри для середніх (1 млн євро; 50 робочих місць) і малих підприємств (500 тис. євро; 25 робочих місць) залишилися колишніми.
У Мінінфраструктури не підтримали збільшення ліміту створення робочих місць, так як при будівництві мостових переходів нові робочі місця можуть і не бути створені. За словами керівника секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, уряд намагається підтримати одні й ті ж галузі, а ефекту немає. “Ось діє закон “Про експеримент у галузі суднобудування”. Але він не працює через відсутність підзаконних актів і хронічного браку грошей”, – говорить експерт. Він упевнений, що необхідна підтримка галузей, яка дасть ефект і в суміжних галузях, наприклад через зв`язок металургії з будівництвом та машинобудуванням.
Крім того, додає Забловський, підприємства часто потребують підтримки, а в прозорих правил, своєчасного повернення ПДВ, доступу до дешевих кредитів і зниження адміністративного тиску. “Це дасть в рази більший ефект, ніж податкові пільги. Жодному підприємству за 20 років пільги не принесли відчутного ефекту”, – стверджує заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики Ксенія Ляпіна (“Батьківщина”). Вона вважає, що не чиновники в уряді повинні встановлювати галузі для підтримки, а ринок. “Був у нас закон “Про експеримент в металургійному комплексі”, так його Віктор Пінчук просив скасувати, оскільки проти його підприємств почалися антидемпінгові розслідування”, – згадує Ляпіна. Втім, її колега по комітету Сергій Кальцев (Партія регіонів) вважає, що в умовах дорогих кредитних ресурсів галузям, які вимагають великих інвестицій, таким як авіа- і суднобудування та ЖКГ, необхідна держпідтримка. “Ми відстали в технологічному розвитку, потрібно завозити і впроваджувати нові технології, а також створити преференції для їх впровадження, – упевнений він. – Але для початку я б все-таки провів ревізію податкових пільг”. Ще в минулому році Державна податкова служба обіцяла провести ревізію податкових пільг і запропонувати скасування неефективних преференцій. Ця норма була включена в програму активізації економіки на 2013-2014 роки, але в підсумку була виключена з неї.
