ОСТАННІ НОВИНИ

У Львові відкрили пам’ятник розстріляним у 1941 р. польським професорам

Львівський портал

|

 Сьогодні, 3 липня, у Львові у парку «Студентів» урочисто відкрили пам’ятник польським професорам, яких розстріляли на Вулецьких пагорбах 1941 року. Відкриття пам’ятника присвячене до 70-ї річниці цієї події, повідомляє прес-служба Львівської міськради.

В урочистому відкритті взяли участь Юрій Бобало, ректор НУ «Львівська політехніка», міський голова Львова Андрій Садовий, Рафал Дуткєвіч, Президент міста Вроцлава, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Генрик Літвін, голова Почесного комітету проекту спорудження пам’ятника, а також голова робочої групи архітекторів зі спорудження пам’ятника Богдан Черкес, представники духовенства, громадські діячі тощо.

Під час відкриття пам’ятника виступили львівський хор «Радуниця» та вроцлавський «Сто закутків світу». Загалом участь у заходах взяло понад 3 тис осіб.

Пам’ятник встановлено за ініціативи міського голови Львова Андрія Садового та президента Вроцлава Рафала Дуткєвіча. До реалізації проекту долучився НУ «Львівська політехніка».

Над проектом пам’ятника працював авторський колектив у складі Олександра Сьліви (Краків, Польща) – перша премія у конкурсі на проект пам’ятника, Олега Трофименка і Дмитра Сорокевича (Львів, Україна) – спеціальна нагорода за найкраще вирішення прилеглої до пам’ятника території та довкілля.

«Основна ідея пам’ятника така: арка з каменю та десяти постаментів з римськими літерами, які символізують десять Заповідей Божих. Основна увага на п’яту Заповідь – Не убий! Камінь під номером V порушений  і загрожує руйнуванню всієї арки.  А це означає, що порушуючи цю заповідь, ми створюємо загрозу існуванню всієї конструкції, оскільки знищення людей – це загроза знищення світу», – пояснив головний архітектор міста Юрій Криворучко.

Надалі тут планують створити інформаційний центр, який надаватиме інформацію про історію цього місця та  про подію.

Фінансування проекту поділено між Львовом та Вроцлавом. Львівська частина співфінансується Львівською міською радою та НУ «Львівська Політехніка»

Історична довідка

30 червня 1941 року, через тиждень після початку німецько-радянської війни, німецькі війська захопили Львів. Масові арешти та розстріли почалися відразу після окупації міста.

«Безпосереднє знищення населення проводили спеціальні німецькі підрозділи – айнзац-групи С і Д, що діяли на території України і прибули в місто вслід за військовими підрозділами. Цими групами керував начальник поліції генерал-майор СС і поліції Кацман. До 2 липня 1941 року масовий терор закінчили і проводились лише одиничні акції. Вдень 2 липня був арештований професор Казимир Бартель, польський політичний діяч, котрий в минулому п’ять разів очолював уряд міжвоєнної Польщі», – інформує науковий співробітник ЦДВР Анна Добромиль.

Вночі 4 липня було арештовано кілька десятків осіб, переважно польських професорів, асистентів, доцентів львівських вишів, священників та членів їхніх родин, а також присутніх у їхніх квартирах. Списки арештованих були складені ще до початку арештів. Вранці 4 липня один з професорів та більшість прислуги були звільнені, іших вивезли на Вулецькі вали за місто на місце страти (сьогодні район вулиць Бой-Желенського та Гвардійської).

Того ж ранку гестапівці розстріляли 36 осіб. Серед них – знаний письменник, перекладач та професор Львівського університету Тадеуш Бой-Желенський, у період 1939-1941 займав посаду завідувача кафедри французької літератури Львівського університету. Загинув також лікар-стоматолог світової слави Антоні Цєшинський, професори Львівської політехніки Каспер Вайгель і його син Йозеф Вайгель, вчені Роман Віткевич, Володимир Круковський, Антоні Ломніцький, Станіслав Пілят, Володимир Стожек і його сини Євстахій і Емануель.

Ось як свідчив про ці події професор Францішек Гроєр – свідок і єдиний, хто залишився живим з цілої групи арештованих: «Невдовзі із будівлі гуртожитку Абрагамовичів (суч. вул. Бой-Желенського) вивели під конвоєм групу професорів кількістю 10-15 осіб. Четверо з них несли скривавлений труп вбитого німцями при допиті – сина відомого хірурга Руффа. Вся ця група професорів під конвоєм була відправлена в напрямку «Кадецької гори». Через хвилин 15-20 після цього я почув залп з гвинтівок з того напряму, куди повели професорів». Згодом, 26 липня, було розстріляно знаного польського політичного діяча Казимира Бартеля, котрий п’ять разів був прем’єром міжвоєнної Польщі.

Загалом, у липні 1941 року німцями розстріляно близько 50 членів польської інтелігенції та членів їхніх родин.

Подаємо список загиблих професорів, викладачів та членів їхніх родин: Владислав Добженєцький, Ян Грек, Марія Грек, Єжи Гжеджельський, Едвард Гамерський, Генрик Гілярович, Владислав Коморніцкий, Роман Лонгшапс, Броніслав Лангшапс, Зигмунт Лонгшапс, Казимир Лонгшапс, Адам Мєшовіч, Вітольд Новіцький, Єжи Новіцький, Тадеуш Островський, Ядвіга Островська, Станіслав Прогульський, Анджей Прогульський, Роман Реньцький, Марія Рейманова, Станіслав Руфф, Анна Руфф, Адам Руфф, Володимир Сєрадський, Адам Соловій, Тадеуш Тапковський, Казимир Ветулані, Катерина Демко, Станіслав Мажевський, Генрик Корович, Станіслав Рузєвіч.

 

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...