Радник мера з хамства

Людське хамство, як і наглість, у народі називають другим щастям.

Природа цього явища така: щойно хтось починає ним насолоджуватись, навіть ледь-ледь, це відразу викликає незадоволення всіх оточуючих. Якщо ж “щасливчик” надалі ігнорує хвилю негативу і гніву до власної персони “різноманітних і підступних заздрісників”, то вони і стусаном можуть нагородити.

Тож аби не зважати на прояви будь-якого невдоволення, ба більше, без церемоній вказати рабам духу на їх місце, треба принаймні сидіти досить високо. Пригадайте знаменитий середній палець (“фак”) міського голови А. Садового, що він показав підприємцям малого та середнього бізнесу, які прийшли до нього на зустріч і які ще донедавна за нього і голосували. Проте з таким щастям не народжуються. Хамству людина від когось має навчитися. Можливо, в мера є радник із цього питання? Інформуємо: є.

Інвалід другої групи, пенсіонерка п. Анна Яндзяк у черзі на квартиру в міській раді з 1972 р. Сталося так, що після розлучення з чоловіком залишилася без місця постійного проживання. За вісім місяців очікування у 2007 р. на особистий прийом до нашого бургомістра дізналася, що зустріч із ним може прискорити його радник із правових питань, кавалер ордена княгині Ольги п. Галина Погорєлова. Тоді переступаючи у ратуші поріг кабінету № 118 у супроводі кількох членів громадської правозахисної організації, Анна Яндзяк навіть не уявляла, учасницею якої світської бе­сіди стане у наступні півгодини.

— Добрий день, ми — до Вас, — нерішуче звернувся до мерського радника один із супутників п. Анни.

— А чого ви до мене? — поцікавилася п. Погорєлова.

— Тут кажуть, що Ви нам можете дещо підказати і допомогти, — невпевнено продовжив представник ГО.

Як розповідає п. А. Яндзяк, п. Погорєлова спопеливщи її пронизливим поглядом екстрасенса, радикально зрекла: “Слухайте сюди. Щоб я вас не бачила з вашими шантажами, вашими шахраями, з вашим усім! Тут вирішуються питання по суті. Ви — карний злочинець, рецидивіст, а ви, — в бік п. Анни, — шахрайка!

— Ви мене назвали рецидивістом, — нагадав відвідувач.

— Слухайте сюди, — продовжила п. Галина, — прийшли люди і сказали, що вона (п. А. Яндзяк) — аферистка, хто казав пофамільно, не знаю, але покажу, а ви (представнику ГО) — зек! Зі мною не раджу сваритись!

— Я не сварюсь, — спробував виправдатися зек.

“Одну секунду, — перебила радник мера, — я розмовляю! — І констатувала, — ви зібрались для одної мети. Розставте своїх придурків на одну полицю, зеків — на другу, аферистів — на третю”.

Кілька хвилин дюжина присутніх на прийомі громадян з’ясовували, кому на яку полицю лізти, однак ця схема об’єднання за категоріями, запропонована радником міського голови, виявилась для мешканців, не знайомих із тонкощами юриспруденції, занадто складною.

Тоді вони спробували звернутися по додаткове роз’яснення до колишнього юрисконсульта громадського об’єднання “Самопоміч”, кавалера ордена княгині Ольги III ступеня (нагороджена з ініціативи міського голови) пані Галини Погорєлової. Однак це дуже не сподобалось самій Погорєловій, бо вона ж є лише радником, а не виконавцем власних порад! Підозра, що її робочий день хочуть завантажити ще чимось, схоже, розлютила колишнього комісара “Самопомочі” й радника мера. Відвідувачі у приміщенні мерії несподівано почули мат по-простому: “Значить пояснюю: на мені ви б…, де сядете, там і злізете! Я вам таких п… дам кожному! А якщо ви к… і злодії будете мене втягувати, то я так зроблю, що всім буде х-во. Я знайду на кожного управу. З б… до мене нема чого приходити!” Невеличкий натовп, що зібрався в кабінеті, зовсім заплутався в складних схемах людських стосунків, накреслених радником бургомістра, оскільки в них з’явились ще і загадкові б… Однак тут уже не ви­тримав чолов’яга з громадського об’єднання: “Але всі ці люди присутні на прийомі, в суді вам вискажуть…” — “Будеш копати під мене, — перебила радник із правових питань активіста, — і втягувати в якесь б… Я розмажу по стінці, мало нікому не здасться…”

“Як ви можете так розмовляти, ви ж жінка?” — спробувала нагадати про реалії раднику міського голови Андрія Садового п. Яндзяк, яка прийшла на прийом. Але негайно отримала на свою адресу відповідну і радикальну порцію “порад”…

Скарги до міського голови з цього приводу, як твердить п. Анна, залишилися без відповіді, проте позов і аудіо-касету до нього суд взяв до розгляду.

Замість епілогу. Анна Яндзяк звернулась із позовом до суду „Про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди”, і 6 липня цього року рішення Галицького суду, яким задоволено позов п. Яндзяк, набрало чинності. Судом встановили: “…на прийомі громадян у коридорі ЛМР в присутності великої кількості громадян, свідків відповідач Погорєлова Г. О. обзивала позивача Яндзяк А. Г. “аферисткою, хабарницею та зв’язаною з бандою”… … … в кабінеті прийому громадян погрожувала їй … що “розмаже” та “закриє”, обзивала нецензурними словами”. Суд вирішив: “Стягнути з Погорєлової Галини Олександрівни в користь Яндзяк Анни Григорівни 300 грн моральної шкоди”.

Після судового процесу п. А. Яндзяк завітала до редакції „Ратуші” з рішенням суду, аудіо-касетою, записом зустрічі та листом до редакції, в якому розповіла про свою біду.

Репортерська група безстрашно попрямувала у знаменитий 118 кабінет. Але з журналістами “Ратуші” мерський радник і орденоносець поспілкуватись часу не знайшла, хоча ввічливо пояснила: “Мене весь час “висмикують” кудись, а я вже не дівка, щоб призначити зустріч і надурити”. Прес-служба міськради пообіцяла посприяти зустрічі наступного дня і запропонувала зателефонувати для уточнення години. Традиційно в означений час слухавку в прес-службі не підняли…