В ім’я Бога?

Земельно-церковний конфлікт триває 14 років

Конфлікт У Львові між Українською Православною Церквою Московського патріархату і УПЦ Київського патріархату вже майже вирішився на користь останнього. Під час минулої сесії депутати все ж прийняли ухвалу про закріплення за церквою земельної ділянки, на якій вона розташована (проспект Червоної Калини, 89). От тільки ухвала поки що не завізована, наразі вона у пошті міського голови очікує на його підпис чи вето. Оскільки документ ще не оприлюднили, і він не набрав чинності, міські чиновники відмовляються коментувати ситуацію. Вочевидь, бояться стати “не на ту” сторону, поки остаточний результат не визначено. До того ж, враховуючи те, як довго тривають непорозуміння між громадами, досі не можна на 100 відсотків стверджувати, чия візьме.

Нагадаємо, церковно-земельний конфлікт триває з 1992 року. Доцент Львівського університету ім. І. Франка Андрій Юраш у коментарі ЗІКу розповів передісторію суперечки. Вона розпочалася у червні 1992 р., коли одна громада УПЦ МП, яка на той час функціонувала на Сихові, вирішила абсолютною більшістю приєднатися до об’єднавчого собору і стати частиною УПЦ КП. Тоді в громаді було два священики. Настоятель підтримав рішення більшості громади і перейшов у КП, натомість молодший священик із меншою частиною громади вирішив залишитися в МП. Саме тоді сталося розділення.

Єпархія Московського патріархату вимагала, аби їй надали ділянку на тому місці, де зараз є їх святиня. Єпархія Київського патріархату домагалася закріплення тієї ж ділянки за собою і останніх півтора року вимагала винесення питання на сесію міської ради, навіть пікетувала „білий дім” під час передостаннього пленарного засідання. На її стороні — ВО “Свобода” і УНП. Хто підтримує в мерії Московський патріархат, наразі — питання.

За поясненням „Ратуша” звернулася безпосередньо до єпархій. В УПЦ МП ситуацію в двох словах описали так: на початку 90-х у Московського патріархату була земельна ділянка з церквою на ній перед поворотом на Сихівський міст. Ділянку забрали, витрати на спорудження святині частково компенсували, а натомість виділили ділянку на Сихові, де побудували нову каплицю. Там відправляє отець Володимир Кузьо. Саме він трохи потлумачив проблему. “Земельну ділянку на проспекті Червоної Калини, 89 нам виділили ще в 1991 році, за В’ячеслава Чорновола. Тоді була лише одна православна церква — Московського патріархату. Потім відбулося розділення церков. Тепер у кожної парафії своя каплиця. У нас умови надзвичайно складні, навіть ремонту не дозволяють зробити. Нам виділяли іншу земельну ділянку, невелику — 10 сотих. Але вона — на території Сихівського парку, засаджена деревами, а під землею проходить газопровід середнього тиску. На нашу думку, на теперішній ділянці могли б легко поміститися обидві церкви. Нещодавно Президент Ющенко їздив у Росію, і, можливо, стане реальним об’єднання Православної Церкви Київського і Московського патріархатів. Тоді б ми помирилися. Тільки можновладцям це не вигідно. Адже на території нашої каплички, а в перспективі — церкви, можна збудувати котедж, один під’їзд якого коштує 1 млн у.о. Питання в тому, що цю землю хочуть просто привласнити. От і розпалюють релігійну ворожнечу”.

Представники канцелярії Київського патріархату мають протилежну думку. Вони розповіли „Ратуші”, що на законодавче закріплення ділянки за єпархією чекали 15 років, що проект на побудову храму давно готовий, і тепер вони розпочинають будівництво церкви. Також ствердили, що Московському патріархату виділяли три різні ділянки, але вони відмовлялися. А власне отець Володимир побудував поруч із ними намет і „роздуває міжконфесійні конфлікти”. Київський патріархат не вживатиме жодних заходів щодо руйнування каплиці Московського патріархату. Але про побудову конкурентом по-сусідству великого храму не може бути й мови.

На останній сесії міський голова підходив до лідерів фракцій і вмовляв зняти розгляд цього питання з порядку денного, посилаючись на „рекомендації Києва”. Однак, попри підкилимні домовленості „за” виділення земельної ділянки Київському пат­ріархату все ж проголосували 68 депутатів.