Кольорові ліхтарики Герта Гоффа давно вже бавлять інших шейхів і меценатів у всьому світі. Свято скінчилося. Але не для всіх….
Понад місяць львівські депутати чекали на звіт керівника дирекції свята Ксеннії Курилишин і у відповідь … знову отримали шоу. 2 листопада на сесії міським райцям показали фільм про свято свят. Для багатьох депутатів це була перша нагода побачити, що ж там було на тому 750-річчі. Деякі із них просто забули, що святкування цієї річниці могло залежати і від депутатського корпусу, але вони довірилися людині із оточення міського голови. Це була Ксенія Курилишин.
Чутки про те, що свято із цифрою 750 чекає великий грабіж, щирилися з наближенням самої події. Депутатів заспокоював факт, що на свято йшли не бюджетні, а спонсорські гроші. Так, запевняв мер Андрій Садовий. Тоді ще непохитна довіра до самого міського голови стала вінцем успіху фінансових вливань на суму близьку 3 млн. грн. Андрій Іванович випромінював бажання провести свято на високому рівні…
Першим тривожним знаком стали заяви гендиректора мережі торгових центрів «ВАМ» Тараса Хруща про те, що він не знав, куди поділися 200 тис. грн, які „ВАМ” давали на свято. Згодом чомусь опустили очі долу і депутати, що слухали пані Курилишин на сесії. Їх, навіть, не здивував той факт, що з фінансовим звітом не ознайомили всіх депутатів. „Охочі депутати можуть взяти звіт у мене особисто”, – запевняла пані Ксенія. А депутати, мабуть, забули.
Коли довелося опитати обранців, чи ознайомлювались вони із фінансовим звітом пані Ксенії, то виявилось, що майже всі його проігнорували. Міський депутат Роксолана Лемик, яка частенько критикувала організаторів свята і мала доступ до таємничого фінансового звіту на своїй комісії, тільки нещодавно помітила, що звіту на комісії не залишали. „Ратуша” неодноразово намагалась отримати доступ до цього документа безпосередньо від пані Курилишин, а вона, в свою чергу, декілька разів по-різному реагувала на таке прохання. Спочатку пані Ксенія переносила зустрічі, посилаючись на свою зайнятість. Тоді це ще можна було зрозуміти, адже на розмову із диригентом свята претендували КРУ, податкова міліція і багато інших зацікавлених структур. Наступного тижня пані Курилишин повідомила, що вона не має бажання спілкуватися із журналістами газети „Ратуші”, бо вони „перекручують мої слова”. І якщо й погоджувалась на інтерв’ю, то тільки за умови запису її включеного диктофону. Коли й ці умови не зменшили бажання „Ратуші” побачити фінансовий звіт пані Ксенії, вона знову вдалася до тактики перенесення зустрічей. „Наша зустріч колись і відбудеться, але я не можу сказати коли…”, – такими були її слова. Коли їй нагадували про особливості закону про інформацію, то пані Курилишин запропонувала провести інтерв’ю у вигляді письмової переписки. І хтозна скільки б тривали ці дитячі ігри в хованки, якби не заяви окремих генералів.
Міський голова Андрій Садовий не раз нагадував депутатам, що їм не можна вимагати від пані Ксенії звітів, і підкреслював, що право депутатів закінчується лише на дієслові „попросити”. Так міський депутат Роксолана Лемик не раз озвучувала свої спостереження як юридично тонко розіграли організацію дня міста. За створення громадської організації для проведення святкувань, яку очолила Ксенія Курилишин, депутати стали звичайними спостерігачами 750-річчя, як і інші тисячі львів’ян. Більшість важелів керування фінансовими потоками сконцентрувалися у руках лише однієї особи. І це теж була Ксенія Курилишин. І якщо депутати стали осторонь усього, то правоохоронні почали копати вглиб. Заява начальника УМВСУ у Львівській області Віталія Максимова, яку він зробив 20 листопада, у понеділок, була на межі сенсації.«Ми почали перевіряти окремих осіб, котрі були причетними до святкування 750-річчя м. Львова. Як виявилося, понад 420 тис. грн перевели на рахунок одного із підприємців, який майже практично нічим не займається. Минулої п’ятниці я особисто передав документи в обласну прокуратуру щодо цього, і вже через два дні порушать кримінальну справу за фактом розкрадання коштів, призначених для святкування 750-річчя Львова», – повідомив начальник УМВС у Львівській області Віталій Максимов під час прес-конференції. Використовуючи ресурси своєї прес-служби, міський голова оприлюднив свою відповідь на заяву головного міліціонера області.«Максимов має назвати прізвища. Якщо слова керівника міліції виявляться порожньою заявою, то такі речі є неприпустимими. Будуть прізвища – будемо розбиратися», – зазначив мер. Водночас міський голова вкотре заявив, що додаткові бюджетні кошти для святкування не залучали: «Була низка заходів, які щороку фінансує місто. Наприклад, театральний фестиваль «Золотий лев». Кошти на них закладали ще у 2005 році. Жодних інших коштів з бюджету не брали. Я давав таку обіцянку, і я її дотримав. Весь фінансовий тягар взяли на себе спонсори. Якщо ж є якісь факти зловживань спонсорськими грішми, то мені це буде не менш цікаво. Як, зрештою, і спонсорам».
У вівторок, 21 листопада, у розмові із Віталієм Максимовим „Ратуша” дізналася нові подробиці „нераціонального витрачання коштів”. „Ми перевіряємо фірми, які брали участь в організації святкувань 750-річчя Львова. Так, окрім згаданої фірми, через яку перевели в готівку і зняли понад 420 тис. грн, знайшлася інша фірма, яка пов’язана із відмиванням інших 270 тис. грн”. На заяви міського голови Андрія Садового, начальник УМВСУ у Львівській області відреагував так: „Садовий може вимагати щось від своїх підлеглих чи навіть дружини, але не від мене – начальника обласної міліції”. Окрім того, посадовець додав, що хтось із Ратуші намагався тиснути на нього: „Щойно ми взялися за перевірку діяльності під час святкування 750-річчя, як до мене почали телефонувати, чинити тиск, пропонувати зупинитися. Але отримали мою категоричну відмову, й на всі подальші “наїзди” буде така ж реакція”.
Завдяки наполегливості депутата Роксолани Лемик „Ратуша” намагалася виявити довгоочікуваний фінансовий звіт пані Курилишин. Адже за такими чималими сумами як 460 і 270 тис. грн (разом 730 тисяч, а всього на святкування зібрали 2 млн 730 тисяч!!!) можна було б одразу визначити, які фірми мали причетність до переведення в готівку “нераціонально використаних коштів”. Але на офіційний запит „Ратуші” і Роксолани Лемик начальник секретаріату Львівської міської ради Олег Бурачок відповів, що Ксенія Курилишин НЕ ПЕРЕДАВАЛА в секретаріат свого фінансового звіту. І тут усе проігнорували?! Логічне запитання: якщо б із звітом пані Курилишин було б все добре, то чи приховувала б вона його від стількох структур?! Мабуть, ні. Хоча і раніше були якійсь непорозуміння. Стосувалися вони виготовлення святкових монет, які дарували VIP-гостям львівського свята. Коли пані Курилишин стверджувала, що їх зробили за спонсорські гроші, то міський голова ненароком проговорився, що ці монети виготовляли за міські кошти. Але тоді йшлося про десятки тисяч грн., що, мабуть, не так зачіпало слух усіх депутатів. Як же, цікаво, розпочнеться наступна сесія міськради? Чи проігнорують чиновники скандал вже майже на півмільйона гривень? Сподіваємось, що і міліція доведе справу до кінця…
P.S. У приміщенні Ратуші ще досі є кабінет № 546. Ті, хто працював волонтерами на святі чи просто хотів отримати святковий подарунок, знає цей кабінет. Раніше на його дверях був напис ГО “Дирекція з організації святкування 750-річчя Львова”. Нині його вже немає, але не секрет, що тут ще досі працює головний організатор свята і деякі його помічники. На запитання, як часто буває тут пані Курилишин, мені відповіли, що вона завжди може бути у будь-якому кабінеті Ратуші. Коли ж працівниць перепитуєш, чи саме тут знаходиться ГО “Дирекція із проведення святкування 750-річчя Львова”, то вони обурюються і кажуть, що про все це потрібно питати “у Ксенії”. Навіть працівники, що працювали пліч-о-пліч з пані Курилишин вже побоюються пов’язувати себе із її громадською організацією. Вони поволі тікають із цього святкового “титаніка”. Отже, цей корабель вже йде на дно?
Володимир САМУСЕНКО, "Ратуша"