Запах смерті - „Львівська газета“, 13 серпня

|

Мешканці містечка Бібрка поблизу Львова погрожують перекрити трасу на Івано-Франківськ. До 15 серпня вони очікують відповіді на свої листи з вимогою перевірити екологічну безпеку діяльності заводу “Полісинтез”. Якщо цього не станеться, мешканці Бібрки кажуть, що вийдуть на трасу Львів-Івано-Франківськ усім містом.

У Бібрці вимагають закрити завод “Полісинтез”, який виготовляє поролон. Тут використовують толуілендіізоціанат (ТДІ) – токсичний препарат, який за неналежного використання може завдати серйозної шкоди здоров’ю людей. Мешканці Бібрки переконані, що повітря в містечку забруднене викидами ТДІ, оскільки завод не обладнаний необхідними фільтрами. Проте санітарні комісії, які здійснюють постійні перевірки заводу, стверджують, що все в межах норми. І, згідно з вимогами до такого виробництва, фільтри не потрібні.

Натомість, мешканці відчувають постійний сморід. Вони не довіряють місцевим лікарям, вважають, що ті приховують правду. Не довіряють комісіям, тому що нічого не відомо напевно.

Хто бреше?

За 200 м від виробництва розташована водонапірна башта, яка качає воду на всю Бібрку. Мешканці бояться, що вода також забруднена. Олександр Ядченко, колишній директор заводу, підтвердив “Газеті” підозри городян – фільтрів на “Полісинтезі” немає.

– Ми нічого не знаємо. Але ми не можемо чекати! У нас маленькі діти, а довкола страшне повітря, – кажуть мешканці. – А щодо санстанцій, то якщо вони можуть брати хабарі з якогось маленького кафе, то хіба не можуть брати їх із великого підприємства, а потім підтасувати факти?

Завод відкрили 4 лютого 2002 року. З того часу тут були неодноразові перевірки. Офіційна відповідь – викиди в межах норми. Як засвідчив Олександр Галушка, заступник начальника лабораторії промислової токсикології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, перевірки, які лабораторія проводить на замовлення заводу, засвідчують, що перевищень викидів немає.

– Ми досліджуємо лише робочу зону, – розповів “Газеті” Олександр Галушка. – Декілька разів фіксували перевищення норми, проте вони були незначними й швидко розсіюювалися ще в межах санітарно-захисної зони, тому не могли зашкодити мешканцям міста. Не знаю, звідки в людей беруться ті страхи. Можливо, були якісь аварійні ситуації, що, звичайно, не виключено, то міг бути якийсь вплив. Але я не можу стверджувати. Якщо це було, то дуже небезпечно для людей.

Підлеглі Романа Павліва, головного державного санітарного лікаря Львівської області, які, власне, робили звіт на вимогу мешканців Бібрки, також не розуміють істерії довкола заводу. Згідно з актом перевірки, цього року лише раз було перевищення норми викиду шкідливих речовин, але дуже незначне й у межах робочої зони.

– Тут навіть не може бути особливо шкідливих викидів, – запевняє Сергій Ющенко, завідувач відділення комунальної гігієни, – оскільки сам виробничий процес триває півтори години на добу. А внаслідок хімічного процесу утворюються звичайні речовини, тому немає дуже токсичних викидів, тому фільтрів тут не потрібно. Фільтри встановлюють лише тоді, коли за допомогою інших засобів, наприклад, витяжки, не можна довести показників обсягу викидів до нормативів. На жодному такому виробництві немає фільтрів.

Офіційно росту захворюваності в Бібрці також не зафіксували. За словами Марії Панасюк, головного лікаря місцевої лікарні, про це свідчать минулорічні дослідження. Також вона стверджує, що немає хворих із заводу, хоча не заперечує, що довести наявність професійного захворювання дуже важко. За останній час спостерігають зростання показника кількості інфарктів, проте хворіє не молодь, а люди похилого віку, що спричинено, на думку М. Панасюк, радше природними факторами.

Василь Бубнюк, заступник директора з виробництва заводу “Полісинтез”, переконував “Газету”, що на виробництві витримано всі норми. А щодо фільтрів, то технологія виробництва їх не передбачає.

– У нас стоять фільтри на баках із ТДІ, які поглинають небезпечні випари під час завантаження сировини. При цьому в нас ніколи не перевищено норми, навіть менше за граничну, – запевнив директор заводу.

Екс-директор Олександр Ядченко дещо інакше трактує ситуацію з фільтрами. За його словами, вони передбачені технологією такого виробництва. Проте під час запуску заводу, коли він ще не набрав потужності, кількість викидів у робочій зоні була в межах норми, тому вирішили не ставити фільтрів, оскільки це дуже дорого. Ядченко зауважив, що дуже часто на таких виробництвах фільтрів справді немає і це нормально.

– Тоді ми не ставили, – стверджує він, – оскільки проводили постійні заміри – це можна було собі дозволити. Як тепер – не знаю. Проте, якщо норми викидів у робочій зоні не перевищено, то це означає, що нічого небезпечного для міста немає. Якщо ж є перевищення викидів у робочій зоні, то, в разі відсутності фільтрів, усі шкідливі речовини потрапляють в атмосферу й, відповідно, негативно впливають на мешканців.

“Там навіть мухи дохнуть…”

Мешканці Бібрки охоче спілкувалися з кореспондентом “Газети”. Дивна річ, вони підписали своїми іменами фактично ультиматум про блокування шосе державного значення, проте наполягають, аби їхні прізвища не з’являлися в публікації: “Сусіди косо дивитимуться”. З розмов із бібрчанами випливає, що практично всі не вдоволені діяльністю “Полісинтезу”, але “висовуватися” ніхто не хоче.

– Моєму синові 12 років, два роки тому в нього розпочалася алергія – постійна висипка на шкірі, – розповіла пані Світлана, мешканка Бібрки. -Яких вже аналізів не робили, ніхто не може сказати – від чого. У Львові алерголог діагностувала кропив’янку, проте причина не відома: чи то від харчів, чи від чого… Лікарка припустила, що це може бути щось із повітря. Проте не може нічого сказати напевне… Син нічого не їв і весь у висипці. Постійно дере горло кашель, очі печуть. Зима, літо, весна, весь час… Жодних симптомів ангіни чи інших інфекційних захворювань немає.

Місцеві лікарі, за твердженням мешканців, не ставлять правдивого діагнозу. Як доказ, розповідають про це, що стався з працівником заводу. За словами бібрчан, він проводив зварювальні роботи під час зміни й сильно отруївся. В місцевій лікарні не змогли надати кваліфікованої допомоги, тому його привезли до Львова. За декілька днів до потерпілого приїхали представники заводу й змусили відмовитися від попередніх тверджень, що це сталося саме на заводі.

Мешканці Бібрки звернулись у Львівську міжрайонну природоохоронну прокуратуру з проханням розглянути питання розташування на території міста хімічного заводу. У зверненні мешканці пишуть про те, що “…шкідливі гази та рідини викидають без очищення в атмосферу та землю, що спричиняє головні болі, легеневі, серцеві, алергічні та онкологічні захворювання населення. Були серйозні випадки отруєння працівників заводу…”

Олександр Давидов, прокурор Львівської міжрайонної природоохоронної прокуратури надіслав звернення бібрчан для перевірки головному державному санітарному лікареві Львівської області Романові Павліву. В коментарі “Газеті” прокурор повідомив, що внаслідок перевірки жодних порушень не виявили.

– Ми не вбачаємо необхідності втручання природоохоронної прокуратури, – заявив Олександр Давидов. – Усі вимоги, які є до хімічного виробництва, витримані. Перевірку підприємства здійснювали ще рік тому. Тоді звернення писали працівники заводу “Полісинтез”. Жодних порушень не знайшли. Ми не контролюючий орган, а каральний, тому в цьому випадку втручання не має сенсу, адже немає збитків довкіллю.

Натомість Ігор, колишній працівник заводу “Полісинтез”, одержав зовсім інші враження від виробництва. Він пропрацював на заводі на посаді оператора пульта 10 місяців і стверджує, що в період його роботи фільтрів не було взагалі.

– Мені довелося піти із заводу через стан здоров’я, – розповів Ігор “Газеті”. – Я півтора місяця лежав у лікарні. На легенях були темні плями, які не прослуховувались, але були видні під час ультразвукової діагностики. Лікарі мені сказали, якщо не піду з виробництва, то через декілька місяців доведеться оформляти групу інвалідності. Проте реального діагнозу так і не сказали, тим паче, не записали. Медики і в Бібрці, і у Львові бояться писати, що це захворювання пов’язане з роботою на заводі. Проте після того, як я захворів, усіх працівників направили на перевірку.

Пан Ігор стверджує, що за час його роботи на заводі “Полісинтез” правил безпеки хімічного виробництва не дотримувалися. В тому числі й працівники. Наприклад, є цехи, куди не можна заходити без респіратора. Проте працівники заводу не завжди зважали на це.

– Колись біля входу в цех висіла фотографія дитини-мутанта. Це для того, щоб бачили, до чого може призвести шкідливе виробництво, – розповів він. – Щоб працівники не заходили без респіраторів. Але люди ідуть без них, тому що їх треба дуже часто міняти, а там дадуть один респіратор на місяць, фільтрів у ньому часто не міняють, тож дихати в ньому взагалі неможливо. А в тому цеху, де готова продукція, навіть мухи всі дохлі. Там нема нічого живого.

Здоров’я дорожче

Попри це на заводі працівників не бракує. Середня зарплата робітників становить 600 грн., у кваліфікованих спеціалістів дещо вища, що для Бібрки є високим показником. Завод “Полісинтез” є одним з найбільших роботодавців у місті, й люди прагнуть потрапити сюди на роботу. Хоча на інших хімічних підприємствах України звичною вважається платня 800 -1000 грн.

Тому й не всі підписалися під листом із вимогою закрити “Полісинтез”. Однак ініціатори цієї акції переконані, що на перекриття шосе вийде все місто.

– Я хотіла, щоб мій син влаштувався туди на роботу, – розповіла пані Світлана, – але лікар, зважаючи на те, що в сина були певні проблеми зі здоров’ям, заборонила, сказала, що як наслідок він матиме виразку. Та він спробував працювати один день. І розповів, що на тому поролоні мухи дохнуть. І більше не пішов.

– Декілька тижнів тому, о 7 ранку ми із сином відчули сильний сморід, який пересувався смугою, трохи відійшли – вже не так, – згадує ще одна мешканка міста. Кажуть, що нині в цеху стоїть вентилятор, аби розганяти скупчення цього повітря.

– Якщо ми вийдемо, то всі підтримають. Цей завод не може бути в населеному пункті. Ми чекаємо відповіді на наші звернення до 15 серпня, якщо цього не буде, готуватимемо акцію протесту, – рішуче налаштовані в Бібрці.

Наталя Онисько

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *