Львів`янина Олега Лужного називають одним із символів і легенд київського “Динамо”. Вихованець галицького футболу з`явився в “Динамо” 1989 року, 21-річним завоював місце в основному складі.
Здобувши справжню колекцію титулів і славетних перемог у складі столичної команди, він улітку 1999 року 31-річним захисником перейшов у лондонський “Арсенал”. Повернення О. Лужного в київське “Динамо” відбулося цього літа. Тепер він працює в тренерському штабі. Про власний погляд на український футбол та київське “Динамо” Олег Лужний розповів журналістові ”Погляду”.
— Олег Романович, яке враження на вас справили львівські “Карпати” у грі з “Динамо”?
— Львів`яни мені дуже сподобалися. Добра молода команда, яка має непогані перспективи. “Динамівці”, мабуть, не змогли відновитися після виснажливої гри з “Шахтарем”. Львів’яни цим скористалися.
— Декілька років ви спостерігали за українською першістю, так би мовити, збоку. Нині знову в центрі подій, зблизька оцінюєте зміни. На ваш погляд, яких саме змін зазнав український чемпіонат?
– – Рівень чемпіонату зріс. Вочевидь, це сталося через те, що в Україну приїхало чимало легіонерів.
— Пригадую, ви не раз говорили про доцільність введення жорсткого ліміту на легіонерів. Змінили думку?
— Залежно, про яких легіонерів говорити. Якщо іноземець на голову вищий за місцевих футболістів, то це лише на користь клубу та чемпіонату. Але в деяких клубах легіонери гірше виглядають на футбольному полі, ніж українці. Не розумію, який сенс брати в команду таких футболістів. Безумовно, потрібно прагнути збільшити кількість місцевих вихованців в українському чемпіонаті. Це піде на користь не лише збірній, а й самим клубам у майбутньому. Однак нині доводиться констатувати, що вихованці навіть “динамівської” школи не готові підсилити першу команду.
— Олег Романович, зараз останнім часом в українському чемпіонаті стало дуже модним запрошувати іноземних арбітрів на обслуговування внутрішніх матчів. Як ви ставитеся до цієї ініціативи?
— Я би на кожну гру запрошував закордонних суддів. Нашим суддям ще далеко до фаховості їхніх іноземних колег. Українці взагалі не вміють судити. Як тільки якась сутичка, відразу вони збивають темп гри. Через це страждає видовищність гри і український футбол не цікаво дивитися. Нехай вони подивляться як судять іноземні судді і зроблять певні висновки.
— Те, що судді не дають гравцям вести жорстку боротьбу було коли ще ви грали в Україні чи ця проблема виникла впродовж останніх років?
— Завжди наші судді присікали жорстку боротьбу. Тому, коли ми граємо в розіграші Кубка УЄФА чи Ліги чемпіонів наші команди не витримують боротьби. Адже українські футболісти звикли при першій сутичці відразу падати на газон. А за кордоном не фіксують порушення правил у жорсткій боротьбі.
— Але якщо надалі запрошуватимуть іноземних суддів на обслуговування внутрішніх матчів, вітчизняні арбітри не зможуть підвищувати кваліфікацію…
— Це їхні проблеми. Нехай вчаться в іноземних колег і таким чином підвищують власну клафікацію.
— Олег Романович, хотілося б повернутися до київського “Динамо”. Як ви оцінюєте виступ загалом столичної команди на європейській арені?
— Кваліфікацію у боротьбі з турецьким “Фенербахче” ми добре пройшли. А далі, можливо, хлопці дещо розслабилися. Ми не погано грали, але допускали дитячі помилки. В тих трьох іграх, коли пропустили багато голів, значних претензій до футболістів у тренерського штабу не маю. Винні воротарі. І у першій грі два голи забили нам через помилку захисників. Звісно, є претензії до деяких футболістів, але несуттєві.
— Тобто, найслабша ланка київського “Динамо” – це воротарі?
— Не певен, що воротарів можна назвати найслабшою ланкою в “Динамо”. Просто в Лізі чемпіонів вони допустили дитячі помилки, а робити такі категоричні висновки не варто.
— А як оцінюєте загалом майстерність “динамівців” у порівнянні з їхніми суперниками на євроарені?
— Потрібно реально дивитися на речі. Як може гравець, що коштує 500 тисяч чи мільйон, на рівних конкурувати з футболістом, трансферна вартість якого 8 чи 10 мільйонів?
— Тим не менш, «Динамо» є одним з найбагатших клубів Східної Європи. Чому те ж московське ЦСКА може успішно конкурувати з провідними європейськими командами, а київська команда не здатна зробити те, що здійснила наприкінці 90-х років ?
— Наприкінці 90-х грав за “Динамо” склад, який награвався впродовж 4-5 років. Ми один одного розуміли з півпогляду. Зіграний склад для нас був запорукою успіху. Тож, порівнювати “динамівські” команди взірця кінця 90-х і теперішню не варто.
— Тобто, теперішньому складові “Динамо” просто необхідний час для того, щоб успішно зіграти в єврокубках ?
— Так, їм наразі не вистачає лише часу. Лише зібрана “динамівська” команда може розраховувати на успіх в єврокубках. А скільки для цього необхідно часу, мені важко сказати.
— У тренерському штабі “Динамо” багато років працюють фахівці, які формувалися під впливом школи Лобановського. Як гадаєте, можливо київському клубу потрібне вливання “свіжої крові” ?
— Важко сказати… Думаю, тренери київського “Динамо” сліпо не копіюють Валерія Васильовича Лобановського. Вони підбирають власну тактику на ту чи іншу гру. Усі тренери, які нині працють в “Динамо” чи робили це раніше, є не поганими фахівцями. Тож, важко щось сказати про доцільність запрошення до клубу якогось фахівця зі сторони. Є приклад донецького “Шахтаря”. Прийшов Мірча Луческу і хіба щось суттєво змінилося? Є ще приклад санкт-петербурзького “Зеніта”. Там теж не виправдалася ставка на іноземного тренера.
— Чи не найпопулярніше запитання українських журналістів до тренерів “Динамо” стосується впливу школи Лобановського на теперішнню гру київської команди. Як вважаєте, це питання ще не втратило актуальності ?
— Звісно, футбол не стоїть на місці, він прогресує. Якби Лобановський був серед живих, він теж би прогресував. Він придумав власну систему. А копії завжди гірші за оригінал. Скажімо, яким би не був талановитим художник, він ніколи не намалює картину, що була б кращою за оригінал. Так само і з системою Лобановського. Але її вивчення лише йде на користь. Потрібно брати найкраще з доробків авторитетних наставників, але при цьому додавати щось власне. У кожного наставника має бути власний погляд.
— Вам доводилося працювати з багатьма всевітньо-відомими фахівцями – Лобановським, Венгером тощо. Чи вдається в “Динамо” нині щось реалізовувати запозичене у цих наставників ?
— Наразі не вдається. Адже я є помічником Анатолія Дем’яненка і лише він визначає тактику та тренерську програму команди. Але я з тактикою Дем’яненка погоджуюся і у нас ніколи з цього приводу не виникало суперечок. Ми, помічники, повині лише підказувати головному тренеру, а ключові рішення приймає він. Адже Дем’яненко відповідає за результат.
— Свого часу ви працювали головним тренером у латвійській “Венті”, яка розпочала з гучних придбань, а потім збанкрутувала. Не шкодуєте про той період кар`єри?
— Ні, у “Венті” я набув неоціненного досвіду. Навчився адекватно вести себе на тренуваннях як наставник. Адже оцінка дій футболіста з позиції тренера суттєво відрізняється від тієї, яку дав би як футболіст.
– – Про Лужного – футбоілста говорили у свій час, як пр о жорсткого гравця. А Лужний-тренер теж вирізняється жорсткістю по відношенню до своїх підопічних?
— На полі, зізнаюся, завжди поводився достатньо жостко. Але на футбольному полі потрібно змусити суперника поважати себе, а ще краще — боятися. Якщо футболіст виконує вказівку тренера, то жодних претензій до нього у мене не може бути.
— Як гадаєте, хто найреальніший претендент на бронзовий комплект нагород? Чи здатен хтось цьогоріч утрутитися в боротьбу “Динамо” та “Шахтаря” за чемпіонство?
— Дніпропетровський “Дніпро” та донецький “Металург” спроможні піднести сюрприз лідерам. “Карпати” теж непогано грають.
Як стало відомо “Погляду”, лондонський “Арсенал” надіслав лист до міської ради Львова з пропозицією перенести гру “канонірів” і збірної українських гравців на травень 2007 року.
Через участь у матчах за власні збірні більшість футболістів основи лондонського “Арсеналу” не змогли приїхати до Львова запланованого дня — 8 жовтня 2006 року. А участь у грі ветеранів лондонської команди не влаштовувала Львівську міську владу. “Каноніри” запропонували перенести зустріч на зручніший час. У комітеті з проведення у Львові прощального поєдинку Олега Лужного “Погляду” повідомили, що найімовірніше, лондонці завітають до нашого міста всередині травня.
Богдан ГАВРИЛЮК, "Новий погляд"