Нещодавно у „Карпатах” призначили нового генерального директора. Ним став Олександр Єфремов, добре знайомий із львівським клубом, адже у 2001 році вже працював на цій же посаді. Олександр Андрійович має досвід роботи на металургійному гіганті „Криворіжсталь”, також він був редактором однієї з газет у Кривому Розі. „Ратуша” вирішила детальніше познайомитися з гендиректором і дізнатися, що таке менеджмент у клубі вищої ліги.
– Я думаю, „Карпати” входять у сімку клубів вищої ліги за організацією менеджменту, – розпочав розмову Олександр Андрійович. – Мені було не важко влитися у колектив, оскільки він був уже сформованим. У 2001-му було важче. Тоді не було людей, цех не працював. Тепер же маю час на ідеї. Загалом менеджмент у клубі грамотний.
– Чому, на ваш погляд, Петро Димінський зупинився саме на вашій персоні, коли вибирав нового генерального директора “Карпат”?
– По-перше, ми з ним були знайомі. По-друге, я раніше працював на цій посаді, тож мені не потрібно довго входити „в тему”. Я знаю Львів і людей. Коли став гендиректором уперше, було важко, погано орієнтувався у львівських просторах. Насправді людей обирають на певну посаду, коли вони щось знають, щось вміють і щось роблять.
– Наскільки це було для вас несподіваним і чи довго вагалися перед тим, як повернутися у Львів?
У мене в Києві була робота, і я знав, що Петро Петрович не повертається, як кажуть, до минулого. Але він запропонував і сказав, що буде цікаво працювати. Серед моїх обов’язків – фінанси, організація, розгалуження інфраструктури. Виключно футбольні справи – обов’язки спортивного директора і головного тренера. Тут потрібне розмежування. Я займатимуся тим, чим займаються гендиректори у солідних європейських клубах.
– Ви запам’яталися нашим уболівальникам насамперед як організатор шоу на футболі…
– У 2001-му я не робив спеціально шоу. Тоді, наприклад, на гру з „Кривбасом” прийшло менше 1000 глядачів. Отож, треба було залучати людей на футбол. Як не як, але прибутки від квитків – це прибутки.
Загалом „Карпати” мали хороший імідж у першій лізі. У середньому приблизно 12000 осіб відвідували матчі. Тому такі заходи, як ви кажете, не потрібні. Якщо добре гратимемо і перемагатимемо, займатимемо призові місця, тоді будемо робити феєрверки і шоу.
Якщо потрібно буде знову залучати людей на стадіон, будемо також щось таке робити. Отож, добре, що я не новачок у цьому ділі.
У Європі футбол – шоу. Люди завчасу збираються біля стадіону, відпочивають, спілкуються, співають гімни. Нам треба також до цього прагнути.
– Вас із Петром Петровичем пов’язує дружба? Чи мали ви будь-який стосунок до політики?
– Ми живемо в Україні, тож не повинні бути аполітичними. В Кривому Розі я підтримував демократичне угруповання у міській раді, але тоді ще не було такого чіткого поділу: комуністи, рух, СДПУ (о)…
Я колись був депутатом. Брав участь у двох останніх виборчих кампаніях, керував процесами в політичних партіях. Загалом, маю досвід такої роботи.
Із Петро Петровичем ми спілкуємося, товаришуємо, але дружба – інше поняття.
– Олександра Єфремова називають „кризовим” менеджером. Чому?
– Це надто гучно сказано. Я непохитний у кризових ситуаціях, не втрачаю здорового глузду, бо працював на досить складних посадах на початку 90-х. Тоді були дуже важкі роки, тому я знаюся на питаннях, які треба швидко вирішувати. Можу продукувати рішення у досить короткий термін. Але це не є кризовий менеджмент.
Я не погано знаюся на тому, як виходити з кризових ситуацій, працювати в умовах цейтноту. Також мій плюс – великий досвід роботи у різних сферах, зокрема, у банківській, політичній, економічній.
– Чи підписали „Карпати” контракт з кимсь із потенційних новачків, які перебувають у команді?
– „Карпати” зараз на зборах. Безумовно, новачки будуть, але я не підписував поки що жодного контракту.
– Яке підсумкове місце у вищій лізі після першого кола вас влаштує?
– Вище 10-го. Команда дуже талановита, але, погодьтеся, важко відразу увійти у такий чемпіонат. У багатьох гравців бракує досвіду.
Перших півроку будуть загартуванням у вищій лізі. Головне – створити боєздатний колектив. Хочемо створити у “Карпатах” таку атмосферу, аби люди хотіли тут грати і один одному довіряли.
– Подейкують, що вашим обов’язком є також створення у Львові медіа-холдингу. Чи встигатимете поєднувати роботу в клубі із цією справою?
– Я знаю, що у Петра Петровича є ЗМІ. В межах проекту „ФК Карпати” задіяні медіа-ресурси: є клубний канал, газета, медіа-холдингом назвати їх неможливо. Якщо у ВАТ „Народна команда ФК „Карпати” Львів” увійдуть медіа-ресурси, і акціонери ВАТ побажають, аби я ними займався, то, напевне, я опосередковано цим займатимуся. Я ж – гендиректор „Карпат”. Але там будуть і свої менеджери.
– Маю на увазі не клубний медіа-холдинг…
– Аби створити медіа-холдинг, потрібно досить довго працювати. Це специфічний бізнес. Створювати потрібно руками фахівців. Тут, окрім знання основних законів, треба мати окремі спеціальні знання і навики роботи з електронними і друкованими ЗМІ. Сьогодні не йдеться про медіа-холдинг, натомість потрібно мати добрий, тобто перспективний, медіа-ресурс. Чогось більшого я не знаю.
Ярослав Біляч
