Чим ближче до весни, – тим менше часу до початку мерських виборів. Навколо потенційних кандидатів було стільки галасу, аналізів та коментарів, що львівським мешканцям передвиборна кампанія встигла набриднути, не розпочавшись. Аби наш читач розвіявся від пісної політики, пропонуємо йому звичних кандидатів на мера Львова в образах відомих і маловідомих персонажів кінського забарвлення.
Доброго дня дорогі друзі, ми розпочинаємо пряму трансляцію із львівського іподрому, де відбуваються історичні для нашого міста політичні скачки – 2006. Організація акції проходить за підтримки платників податків. Принагідно дякуємо „Львівському Порталу” за інформаційну підтримку і, відповідно, пряму трансляцію із місця події.
Ви тільки подивіться на наших коників: яка краса! Вони граційно розминаються перед стартом. На першій біговій доріжці стоїть досвідчена кобила Ракєль. Вона по черзі трусить кожним копитом і впевнено дивиться у перспективу іподрому. Для неї це не перший забіг. Двічі поспіль вона брала перший приз у львівських перегонахх, проте минулого разу через травму та самовпевненість виступила поганенько, внаслідок чого перервала безперервний тріумфальний хід. Поки Ракєль розминається, секунданти вправно розчісують її чорні вуса – символ мудрості, досвідченості і ерудованості. Подейкують, що спершу Ракєль думала запустити собі бороду, але борода в кобил не росте. Вуса заплітають у довгі коси, бо в іншому випадку Ракєль може під час бігу на них наступити і вчергове травмуватися. На вухо Ракєль консультує Кентавр. На лівому боці у Кентавра здоровенне тавро „+25 копійок”. Подейкують, що Ракєль погодилася скакати саме за ці 25 копійок.
Поряд стоїть давній суперник Ракєль і найкращий друг Шрека – Віслюк. На його віслючій морді висять окуляри інтелігента із здоровенними шорами. Їх виготовили спеціально, щоб Віслюк не дивився на інші бігові доріжки і не вмер від заздрості. Віслюк також розминає копита, але тільки три. Заднім правим копитом Віслюк інтенсивно допомагає собі і, принагідно, оточуючим. По праве копито від цього спортсмена стоїть сам Шрек. Минулого року він здобув перше місце в обласному забігу казкових почвар і тепер посипає доріжку Віслюка маком, освяченим на Великдень, – на щастя. По ліву руку від Віслюка стоїть Вальдемар Цибулєвіч із Краківців. За пляшку дешевого шмурдяка Віслюк заманив Цибулєвіча з самої Євроунії. Поки пан Вальдемар на вухо Віслюкові розповідає слабкі місця Ракєлі, руками він вправно намащує Віслюка товстим шаром смальцю. Як пояснює власний люксусовий коментатор Віслюка, це не для того, щоб було легше собі допомагати! Таким хитрим чином Цибулєвіч хоче збільшити аеродинамічні спроможності бігуна. Перед забігом Віслюк напрочуд тихий. Він досі ображений за те, що комісія хотіла його дискваліфікувати, адже він – всього Віслюк, а на скачках бігають коні. Ех, якби не Шрек…
У стійлі під номером три, не звертаючи ні на кого уваги, робить останні приготування Коник-Горбоконик. Зараз він тренується у спеціально обладнаному колесі, подібно до білки. Він біжить на всю потугу на запах вареного телячого серця, приправленого перчиком, – улюблений смаколик Коника-Горбоконика. Тренери через відсутність газети, завернули серце у мапу Львова і повісили його на шнурочок перед самісінькими розтуленими ніздрями. До колеса під ’єднані якісь дроти, що плавно переходять у коралі із барвистих лямпочок на шиї Горбоконика. Від виробленої енергії лямпки світяться, що додає святкового настрою як учасникам забігу, так і глядачам, які починають втомлюватися від паузи, яка добряче затягнулася перед стартом.
Гордий, впевнений у своїх силах, в четвертому стійлі читає газету Буцефал. Він довго відмовлявся від забігу, але тренери все ж його переконали. Вони нагадали йому, його юні літа, коли він ще кохав Ракєль і носив її на руках через болота і тліюче вугілля, бите скло і навіть кропиву. Без Буцефала Ракєль би ніколи не стала такою титулованою. Їхнє коханнє минуло і тепер мускулястий кінь готовий довести свою міць перед усіма. Додає йому впевненості і недавнє минуле, коли старий рудий розпусник і алкаш Калігула завів його в сенат і призначив губернатором. То шо, для нього пробігти тих паро метрів?
Під номером п ’ять причаївся казковий Єдинорог. Ви напевне запитаєте, а чого ж у нього ріг не по центру? Це тепер у нього один ріг. Другий в нього відколовся під час бандитської сутички за територію. На розі у нього наколотий футбольний м ’яч, а по всій щетині – біло-зелена міліровка. Правим переднім копитом він риє під собою землю. Той же Кентавр із тавром „+25 копійок” сіпає Єдинорога за кільце, яке встромлене у нього між ніздрями. Так він його підбадьорює перед важким боєм. Єдинорог активно підбадьорюється і із слинками дивиться на 25 копійок, – думає, що це йому. Позаду вишикувалося стадо овець… Перепрошую, це вже не вівці. Перед початком скачок їх повбивали і реінкарнували у благородніших істот. Яких саме? На жаль, мені звідси не видно. Також мені не вдається почути, що ж скандує група підтримки Єдинорога.
Стійло номер шість! Традиційно його залишили для ще одного віслюка – Іа-Іа. Минулого року саме він здобув перший кубок в забігу. Досі всі дивуються як це сталося. Мабуть, просто тоді вболівальники і організатори думали, що він кінь, адже спеціально для забігу він пошив собі здоровенний костюм чорної-конячки-негра, але… Нещодавно до Іа підбігли коні Алі-Баби та дев’яноста розбійників і відірвали йому хвоста. Двічі… Що на два рази помножило його непереборні страждання. Зараз Іа обливається гіркими сльозами, які обтирає якимось дивними паперами із судовими рішеннями. Ще недавно він обтирав тими паперами зовсім не очі від сліз… Якось моторошно і трохи дивно Іа-Іа постійно повторює своє ім’я. Спеціаліст відразу скаже, що це він просто гикає з перепою. Вигляд у нього нікудишній, мабуть, лікарі не дозволять йому сьогодні бігти.
Іа-Іа ображено дивиться крізь дзюрки в дощаній загорожі, де в сусідньому стійлі під щасливим номером сім тренується Сірий Скакун Алі-Баби, який нещодавно так познущався над Іа. На шиї в Сірого Скакуна висить віслючий хвіст із двома зарубками, – амулет на щастя. Як жартують з ним його друзі: „Добре, що не голова!” Він навіть відібрав в Іа його старенький запилений кубок минулого забігу. Жеребецька гордість Скакуна заставляє його поборотися за новий кубок, тим більше, що він їх колекціонує. Кажуть, що в лісі, де він живе, росте старенька згорблена липа, куди він, та інші мешканці лісу вішають усі свої нагороди у найрізноманітніших забігах.
Стійло №8 випало Чорній Конячці. Кажуть, що чорною вона стала після багаторічної праці у вугільних шахтах Червонограда. Поряд з нею стоїть і ніжно гладить її круп всюдисущий Шрек. Колись вони разом романтично тягали вагонетки із вугіллям, потім доля розвела їх. Чорна Конячка залишилась на господарці вдома, а Шрека забрали на першість України. Шо то є – неконяча голова! Сьогодні Шрек повернувся у рідні краї. Йому доручили організовувати і контролювати проведення різних спортивних атракцій, а також господарювати на своїй території. Тут Чорна Конячка знову зустрілася із Шреком. Кажуть, що тепере їхні свіжі теплі почуття не покинуть їх ніколи, тим більше, якщо Чорна Конячка виграє цей забіг і потішить друга дорогоцінним львівським кубком.
Позмагатися сьогодні приїхав із самого Києва Веселий Віслюк із „Бременських музик”. Він сидить на табуретці у стійлі під номером дев ’ять і згадує тренувальні перегони на «Євробаченні». Позаду причаївся казковий Гоблін із здоровенним круглим поясом, і в боксерських рукавицях. Гоблін був проти, щоб Веселий Віслюк їхав із столиці, але все ж зосереджено масує йому плечі боксерськими рукавицями. Веселий Віслюк співає під ніс собі пісеньку: „Бабло? Є, є-є, є-є! Бажання? Є, є-є, є-є! То чого б нє, є-є, є-є? Пум, ду-ду-дум-дум…” На копитах у Веселого Віслючка золоті підкови. Кажуть, що він їх заробив, коли возив крадені в народу папери разом із Віслюком, – другом Шрека. Давно то було…
На десятому місці Здоровенний Коняра З Маленькими Крильцятами. На його конячих грудях ледве сходиться вишиванка, кутасики майже дістають до землі. Коняра розмахує перед публікою правим копитом, у якому вправно пристосований АК. Він вигукує патріотичні гасла, сповнені ненависті до москалів, жидів та масонів, від чого схвильована юрба падає в екстаз. Поки Здоровенна Коняра на автоматі відтарабанює традиційні для нього репліки, глибоко в душі він намагається перекласти пісеньку „Ах аблака, бєлакрилиє лашадкі” на українську мову. Він її любить з дитинства, але зізнатися про це нікому не може, – не личить. Не зважаючи на свій грізний вигляд, маленькі крильцята Коняри красномовно свідчать, що в душі він добрий і наївний. Ухиляючись від куль, біля нього крутиться всюдисущий Кентавр із здоровенним тавром „+25 копійок”. Кентавр із замисленим виглядом щось підраховує: 25 – Ракєлі, 25 – Єдинорогу, 25 – Конярі! Останні 25 копійок із своєї гривні Кентавр, подейкують, залишив собі на підкови, щоб разом з донецькими скакунами спробувати свої сили на Національному іподромі.
Одинадцяте стійло порожнє. Там стоїть Веселий Карлик, яка високо тримає транспарант: „Його Величність Кінь вибіжать з Південного боку!” Що ж, подивимося, тим більше, що правилами цього не заборонено. Весенлий Карлик зізнався, що його господар вибігатиме із дерев’яної церковки, яка стоїть у Південній стороні. Це, а також масова підтримка вуличних торговців мало б допомогти під час забігу. Кажуть, що ті торговці ремеслують саме в стайнях Його Величності Коня, за що його боготворять. Інші кажуть, шо ніфіга ті стайні не Його Величності Коня, бо він не платить податків до магістрату. Якщо учасник під номером одинадцять прибіжить сьогодні першим, то його гарантовано звільнять від тих надокучливих податків.
В наступному стійлі причаївся справжній сюрприз шанувальників цього виду спорту. Під номером дванадцять – Зелена Кобила д ’Артаньяна. Старенька, беззуба, рихла, але яка в неї молодість! Старожили пам ’ятають, як вона здобула блискавичну перемогу в першому львівському забігу на новому іподромі. Кобила д ’Артаньяна володарювала кубком задовго до Ракєль і Іа-Іа. Старенькі копита, скалічені об гостроту політичного каміння та іншого непотрібу, яке траплялося їй протягом довгого життя. Через товсті окуляри Кобила зосереджено дивиться вперед і вже прийняла низький старт. Національно стривожені секунданти Зеленої Кобили підійшли до неї і переставили її головою до старту. Тепер вона матиме бодай якийсь шанс.
На останньому, тринадцятому ігровому полі нема нікого. На дошках незграбно набита таблиця із написом: „Тут могли стояти ви!” Нижче ціна прописними літерами, яку на жаль звідсіля не видно.
Більше місця немає, адже на львівському іподромі всього 13 місць. Збоку, на травичці низький старт взяли якісь два Чорні Коники. Якщо до них придивитися пильніше, то можна помітити, що вони чорні від надмірно спожитого алкоголю, а низький старт – це низький старт, – вони банально сплять. Над ними кружляють здоровенні зелені мухи, які позліталися на аромат перегару. На жаль Чорним Коникам вистачило мізерних копійок, що вони заробили чесною працею, лише на алкоголь, а не на бігове місце. В розчарованих сплячих обличчях Чорних Коників помітні людські риси. Якби вони були людьми, то хлопчик з таким обличчям неодмінно би працював писакою у якісь жовтій газетці, а дівчинка була б адвокатом із смішним прізвищем.
Останні приготування. Глядачі пускають хвилі, у яких тонуть одразу по 2-3 людини. Цибулєвіч наказує Віслюку, жеби він біг по правій стороні! Віслюк інтенсивніше допомагає соді правим заднім копитом, Кентавр інтенсивніше сіпає Єдинорга за кільце у ніздрях. Іа-Іа востаннє дивиться на місце, де у нормальних віслюків ростуть хвости і набирається люті для забігу. Тільки він ще не знає у який бік побіжить: до Перемоги чи додомцю, плакати в подушку. Здоровенний Коняра вистрілює у небо останній ріжок куль, а в голові майже закінчує перекладати першу лінійку своєї улюбленої пісеньки. Це помітно по радісному спалаху, який наповнив його наївні очі. Веселий Віслюк сплюнув у спеціальний горщик для слюнь і взяв з рук Гобліна таку резинову штучку, щоб зуби не кришились. У повітрі було чутно голосне здорове іржання, яке доносилося з Південного боку. До старту залишались лічені секунди…
Михайло ГРІМ
