Рейтинг, що зріс, нам Карлсон приніс

|

За півроку до мерських виборів у місцевих ЗМІ з`явилася низка результатів соціологічних досліджень, які ніби-то доводять, що хтось з кандидатів почав перемагати уже зараз. Зрозуміло, що здебільшого подібні цифри взяті нізвідки і є всього-навсього прийомом піар-технологів. Ми спробуємо пошукати відповіді на найпоширеніші запитання, які пов`язані із цією темою: “звідкіля штучні рейтинги беруться?” і “кому вони потрібні?”

ШТУЧНИЙ РЕЙТИНГ, ЯК ЗБРОЯ

„Енергія не зникає і не виникає, вона лише перетворюється із одного виду в другий і передається від одного тіла до другого в рівній кількості,” – це фундаментальна засада фізичного світу, Закон збереження енергії. Він нас переконує, що ніколи ЩОСЬ не може взятися з НІЧОГО, доводить, що „чогось з пальця висмоктати не можна”. Піар-технологи сьогоднішніх кандидатів у мери Львова, як і мільйони піар-технологів до них, систематично підривають цей фундамент. Вони за кілька хвилин можуть вигадати своєму годувальнику такий рейтинг, що навіть він не повірить, що найдеться стільки вар ’ятів, що віддадуть за нього свій голос просто так.

Мені доводиться доволі часто прогулюватися Львовом, проте жодного разу до мене не підходили соціологи і не питалися: „За кого ви б проголосували, якби мерські вибори відбулися в найближчу неділю?” Кажуть, що пересічна молода людина віком 20-25 років має приблизно 1000 знайомих, з якими вітається, знає їхні імена та прізвища і орієнтується в їхній біографії. До жодного із моєї тисячі соціологи теж не підходили, а також не надсилали поштових анкет і не телефонували. Більше того, навіть із знайомими моїх знайомих цього не траплялося. Якщо вважати, що наведене вище – правило, то можна беззаперечно стверджувати, що не мали такої практики і знайомі знайомих моїх знайомих і т. д. Звідки тоді беруться найрізноманітніші соціальні дослідження, опитування репрезантативних вибірок і як наслідок – різнобарвні рейтинги, найнеочікуваніші цифри? Вже зараз, за більше ніж п ’ять місяців до мерських виборів львів ’яни почули близько десяти різних рейтингів. Практика підказує, що буквально через кілька тижнів веселі кольорові стовбчикові, кулькові, пірамідкові, паралелепіпедні, зірочкові та іннші діаграмки заполонять найдорожчі місця на шпальтах львівських газет.

ДЕ ВОНО БЕРЕТЬСЯ???

Можна припустити, що кожної ночі на Личаківське кладовище прилітають у своїх сигароподібних тарілках сині триокі інопланетні чудовиська, воскрешають мертвих і питають: „За кого би ти проголоссссував?”. Опитавши всіх тамтешніх духів і привидів, інопланетні чудовиська віддають продукти своєї праці котромусь із кандидатів. Звісно, за скромну платню, скажімо за мобільний телефон, якого не знайдеш на іншій планеті. Це один із можливих варіантів, який пояснює появу незрозумілих цифер, є й інші.

Сьогордні в Україні багато хто заробляє гроші своїм іміджем. Заслужив імідж і пожинаєш плоди, особливо не напружуючись. В Україні є десятки соціологічних структур, які „замутять” кому хош такий „відпадний” рейтинг, шо о-го-го! Головною родзинкою такого рейтингу є його авторство: „Підготовано таким-то інститутом, таким-то центром, такою-то організацією”. Зрозуміло, що поважаюча себе структура не може собі дозволити просто так розписати місця кандидатів. Для відводу очей вони наймають кілька студентів за 20-30 гривень за добу, які ходять зі своїми анонімними анкетами по місту. Але, як то кажеться: ха-ха-ха! Не знаєте ви нашого студента! Буде він ходити по всьому Львову і до людей домахуватись. Сівши в гуртожитку за горілочкою з друзяки, „соцдослідник” „на око” за повнює анкети. Добре, що на одне око, бо часто в таких випадках на два вже тяжко дивитися. Наступного дня студент приносить продукти своєї діяльності до роботодавців. Роботодавці, підраховують студентські голоси, а потім переробляють, щоб не образити кандидата-замовника. Таким чином отримується шикарний замовний рейтинг, „перегнаний” і перероблений двічі, який відображає „реальну політичну ситуацію” в країні чи в місці, як це є і буде в нашому випадку. Потім результати дослідження оголошують через біль-менш незаангажовану структуру, для того аби замести сліди. Найбільшим недоліком такої системи є її дороговизна для кандидатів, та й не так багато в нас дослідницьких структур, а видавати різні результати для кожного із замовників не може собі дозволити жодна з них.

Отож тим кандидатам, яким не вдалося з якихось причин зреалізувати вищенаведений план, залишається єдине – стати дослідниками особисто, аба перекласти цей тягар на своїх піарщиків. Три хвилини і рейтинг готовий. Головне в цьому ділі не забути всіх конкурентів, та й зрештою, себе. Під час публікації чи оприлюднення, результати таких досліджень легко „викупити”. Коли називаються цифри з таких рейтингів, найчастіше вживаються такі словесні конструкції як: „згідно останніх соцдосліджень”, „майже всі дослідження”, „соціологи (експерти, політологи) переконані”, та інші.

Існує ще один поширений спосіб створення рейтингів невідомого походження. Журналісти, які намагаються бути незалежними, під час своїх аналітичних публікацій використовують свої рефлекторні цифри. Якщо задуматися, то й вони навіяні тими самими рейтингами, які з ’явилися „під час останніх соцдосліджень”. Таким чином, хочеться порадити львів ’янам: не вірте жодним цифрам, бо здебільшого вас намагаються обдурити, а „здеменьшого” обдурити вас не намагаються, але так чомусь виходить.

А НАШО ВОНО ТРЕБА???

Ще одне хороше питання, яке також має кілька традиційних відповідей. Перше, це те, що кандидати в мери є людьми амбітними, творчими і по-своєму хворими на голову, як і всі митці. Для них політика, це своєрідне мистецтво, як для актора кіно, чи для художника живопис. Зрозуміло, що кожен з них у своїй галузі тягнеться до висот, а також зрозуміло, що в кожного з них під старість в голові починається робитися каша. Це наслідок або самоневираження, або надлишкового самовираження. Як не крути, а від проблем з головою їм не втекти. Частково рейтинги для них – засоби релаксації. Вони відкривають газету і тішаться, як малі діти: „Ото я дав, всіх обскакав!” В глибині розуму вони розуміють, що це фальш і фарс, але розуміють вони і те, що цієї самої хвилини цю ж газету відкривають тисячі людей, які собі думають „Ото він дав, всіх обскакав!”. „Я перший, хай навіть на сторінці цієї мертвої газети.” І теплий бальзам пішов по кожній жилочці і капілярчику… Добре…

Є й інший бік, технічний. Ті тисячі людей, які відкривають газету і думають „Ото він дав…”, взагалі то мають симпатії до іншого кандидата, який в даному рейтингу є аутсайдером, хоча насправді, можливо, є беззаперечним лідером. Відкриваючи цю газету, реципієнт міркує, навіщо я віддаватиму свій голос аутсайдеру, якщо наверху точиться боротьба між кандидатом якого я ненавиджу і який мені „по-барабану”. „Хай переможе другий”, – думає читач і йде на повідку і піартехнолога, який щойно чесно відробив свою копійку, адже він змусив вас змінити свої погляди на такій дурничці.

Рейтинги психологічно підштовхують вас до перемоги лідера, навіть якщо він не лідер. Зрештою, якщо „потішний” лідер програє „потішному” аутсайдеру, але справжньому лідеру, можна завждит подати в суд на те, що вибори недійсні, підняти революцію, тощо, адже всі соцдослідження „кричали”, що переможе саме він, а соцдослідження – єдине джерело правди і справедливості. Аналізуючи ці та інші причини, можна із впевненістю сказати, що штучні рейтинги – доволі серйозна зброя в арсеналі піарщика. Мінус лише один, – ця зброя є в арсеналі кожнісінької команди, що послаблює її зокрема.

ЯК НАСЛІДОК…

Отож протягом останнього місяця ми бачили кілька рейтингів. Здебільшого вони кажуть, що у Львові поки лідирують Василь Куйбіда та Андрій Садовий. Різні “поважні” джерела кажуть, що фаворити на кожного мають по 20-40% голосів львів`ян. Нічогенька похибка, еге-ж? Інші джерела стверджують, що тут навіть цифри вигадувати не потрібно, бо однозначну перемогу здобуде Тарас Стецьків, або хтось інший, кому віддасть свою прихильність Президент. Ще інші підтягують Олексу Гудиму, який зараз має, знову ж таки за різними даними, від одного до 15%. Звісно, що ці цифри – нічого, адже ще навіть не всі кандидати офіційно не висунулися. Ще одне, рейтинги, які з`являються і тут же зникають, безумовно великої ролі у виборах не гратимуть. Сили і впливовості цифри наберуть лише тоді, коли вони з`являтимуться в пресі систематично і бажано самостійно. Сподіватимемось, що львів`янам вистачить розуму і особистого досвіду бути незаангажованими від жодного штучного рейтингу, а перемогу здобуде кандидат, який цього заслуговує і без висмоктаних з пальця цифр.

Михайло ГУЗАРЕВИЧ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *