Журналістка і головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва про суспільну кризу, спричинену раптовими кадровими змінами в Кабміні, та відповідальність за неї вищого керівництва України:
«Минув тиждень від несподіваного перезавантаження уряду, яке ініціював президент. Ще в неділю вранці [12 липня] система управління країною виглядала далеко не ідеальною, але керованою. До окремих людей були серйозні питання, але загалом уряд працював.
Що ми маємо сьогодні?
Був міністр оборони, який, здається, вперше за довгий час почав демонструвати результат. Його звільнили настільки «переконливо», що люди вперше за тривалий час вийшли на площу не з вимогою когось відправити у відставку, а навпаки – залишити його на посаді. Тепер немає ні цього міністра, ні кількох ефективних людей із його команди, які користувалися авторитетом у військових.
Був міністр внутрішніх справ Ігор Клименко – один із небагатьох членів уряду, до якого навіть критики ставилися з повагою. Нацгвардія сьогодні має одне з найкращих забезпечень, а сам він фактично живе роботою. Але Клименко теж не самогубець, щоб погодитися очолити Міністерство оборони в нинішніх умовах. У результаті ми втратили його на посаді міністра внутрішніх справ, призначили нового керівника, до якого вже виникають питання щодо доброчесності, а самого Клименка відправили секретарем РНБО.
Був командир, який блискуче організовує спеціальні операції. Саме йому тепер доручили тимчасово очолити Міністерство оборони. До цього він вже тимчасово пів року керував СБУ. Я дуже добре ставлюся до Хмари, але керувати спеціальними операціями і керувати найбільшою бюрократичною машиною країни – це абсолютно різні навички. Чомусь ми вперто продовжуємо перевіряти теорію, що людина, яка блискуче виконує одну роботу, автоматично впорається з будь-якою іншою.
Був Сергій Корецький – сильний державний менеджер. Але очолити уряд йому доводиться в момент, коли цей уряд ще до свого першого повноцінного робочого дня вже опинився в одній із найсерйозніших репутаційних криз.
Був головнокомандувач ЗСУ, до якого давно накопичилося багато запитань. Але значна частина суспільства була готова миритися з цим заради стабільності під час війни, тому що існувала сильна команда Міністерства оборони. Тепер ми отримали ситуацію, в якій політично майже неможливо не ставити питання і про його відповідальність після всього, що було озвучено за ці дні. Не можна не звільнити Сирського в нинішній ситуації.
Менше ніж за тиждень ми отримали кількох виконувачів обов’язків на ключових для країни відомствах. Отримали людей на площі, які почуваються обманутими вже не вперше. Отримали численні запитання від міжнародних партнерів. І отримали уряд, який починає свою роботу не з кредиту довіри, а зі скандалу.
Найбільше мене лякають навіть не самі кадрові рішення. Мене лякає швидкість, із якою менш ніж за тиждень владі вдалося створити кризу там, де її не було. Розхитати суспільство так, як Росія роками намагається зробити своїми інформаційними операціями.
Складається враження, що влада вирішила перевірити ще одну теорію: чи можна одночасно воювати з Росією і власноруч відкривати другий фронт усередині країни.
Хотілося б, щоб ця теорія так і залишилася теорією. Бо ціна такої перевірки сьогодні занадто висока. І платитиме за неї не влада. Платитимемо всі ми».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
