Президент Польщі Кароль Навроцький провів пам’ятні заходи до річниці Волинської трагедії у прикордонному селі Радруж, населення якого до Другої світової війни майже повністю складалося з українців. Під час урочистостей організатори замаскували місцеві українські надгробки. Про це повідомив історик Роман Кабачій.
Старий український цвинтар біля дерев’яної церкви у Радружі, де відбулися меморіальні заходи. Фото: Володимир Бірчак / Facebook
За його словами, заходи організували у церковному комплексі, зведеному руками українців, який розташований за 5 км від кордону з Україною.
Кабачій зауважив, що цей регіон Любачівщини колись називали «бандерівською столицею» Закерзоння, а саму локацію обрали через популярність у попкультурі, оскільки там знімали епізоди польського комедійного серіалу «1670».
«Тому локація є впізнаваною в очах мільйонів поляків, а те що це українська насправді церква, ну кого хвилює?» – прокоментував вибір місця історик.
Президент Польщі Кароль Навроцький під час виступу в Радружі. Фото: Володимир Бірчак / Facebook
Водночас за даними військовослужбовця ЗСУ та аналітика Громадянської мережі «Опора» Тараса Радя, село Радруж історично належить до Галичини і не має жодного відношення до подій на Волині 1943 року. Він назвав рішення польського президента «максимально дивним».
«Президент Польщі Кароль Навроцький, який увійде в історію двосторонніх відносин як могильник українсько-польської дружби та партнерства, вирішив сьогодні вшанувати жертв Волинської трагедії … на Галичині. Не у княжому Холмі, де у 2027 році планується створити Музей пам’яті жертв Волинської трагедії, не у Люблині, який є найближчим воєводським містом, у складі якого перебувають терени Західної Волині (Холмщини), не у Луцьку або Рівному, як обласних центрів історичної Східної Волині, де відбувались події Волинської трагедії, а в Радружі – маленькому галицькому селі на польсько-українському прикордонні», – заявив військовий.
Тарас Радь наголосив, що на місцевому цвинтарі знаходяться давні кам’яні хрести, на яких зображено тризуби, проте під час меморіальних заходів їх сховали від учасників.
«Наразі польська держава ще не додумалась його заборонити, проте під час вчорашніх заходів багато хрестів були накриті маскувальною сіткою», – підкреслив він.
На задньому тлі під час виступу польського президента видно замаскований хрест. Фото: Володимир Бірчак / Facebook
Військовий також додав, що до війни у Радружі було 2590 мешканців, з яких 93% становили українці. Наразі внаслідок депортацій 1944-1947 років там мешкає близько 200 осіб і «поміж яких жодного українця», що є наслідком системної політики затирання української історичної пам’яті.
Зі свого боку історик і військовослужбовець Володимир Бірчак оприлюднив фотографії з місця подій.
«Виступав Навроцький біля колишньої греко-католицької церкви на старому українському кладовищі. На кількох фото можна побачити певні об’єкти обтягнуті маскувальними сітками… Питання. От щоб що? затягувати хрести сітками? Просто, от для чого? Бо вони українські?» – обурився Бірчак.
Польська делегація проходить повз українські хрести, які організатори сховали під маскувальними сітками. Фото: Володимир Бірчак / Facebook
Нагадаємо, що під час виступу на цих меморіальних заходах Кароль Навроцький закликав польський парламент законодавчо заборонити червоно-чорний прапор ОУН-УПА, порівнявши його з нацистськими символами.
На цю заяву відреагував український історик Володимир В’ятрович, зазначивши, що в разі ухвалення закону Польща стане другою після росії державою, яка каратиме за використання цього символу.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Олег Дерев'янко