Суд заборонив журналістам публікувати розслідування про нерухомість брата директора ДБР

Печерський районний суд Києва заборонив журналістам «Слідства.Інфо» поширювати розслідування про майно, угоди та інвестиції брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова – харківського бізнесмена Олександра Сухачова. Про це повідомили у редакції 7 липня.

За даними журналістів, ухвалу суд виніс 6 липня – саме в день, коли «Слідство.Інфо» спільно з Центром протидії корупції (ЦПК) готували до публікації розслідування про 143 об’єкти нерухомості, які належали або належать Олександру Сухачову.

Журналіст Максим Савчук розповів, що редакція кілька місяців працювала над матеріалом і встановила, що бізнесмен володіє десятками квартир та офісних приміщень. Також, за словами журналістів, вони виявили зв’язки, які ведуть до ДБР, очолюваного його братом.

Перед виходом матеріалу журналістка ЦПК Аліна Стрижак надіслала запити на коментар директору ДБР Олексію Сухачову та компанії ТОВ «Парковий-2», пов’язаній із Олександром Сухачовим. Замість відповіді компанія звернулася до суду. Заяву подали 3 липня, а вже 6 липня суддя Сергій Вовк задовольнив її та тимчасово заборонив поширювати інформацію до розгляду справи по суті.

Згідно з ухвалою, журналістам заборонено публікувати відомості про майновий стан Олександра Сухачова, деталі придбання нерухомості, джерела фінансування, а також інформацію про його угоди та інвестиції. Суд обґрунтував рішення можливістю завдання невідворотної шкоди бізнесмену та порушенням комерційної таємниці ТОВ «Парковий-2».

У «Слідстві.Інфо» та Центрі протидії корупції назвали рішення суду тиском на журналістів і небезпечним прецедентом для свободи слова.

«Ухвала суду про попередню заборону виходу журналістського розслідування виглядає як брутальне втручання у діяльність незалежних медіа. Особливо зважаючи на те, що таку ухвалу суд постановив у відповідь на прохання журналістів прокоментувати ситуацію», – заявила медіаюристка Людмила Панкратова.

Редакція «Слідства.Інфо» повідомила, що оскаржуватиме рішення суду та добиватиметься права оприлюднити розслідування, яке, на її думку, має значний суспільний інтерес.

У ЦПК також наголосили, що справа має ознаки SLAPP-позову – стратегічного судового позову, який використовується для тиску на журналістів і громадських активістів. В організації нагадали, що Україна має до 2027 року впровадити анти-SLAPP-законодавство відповідно до стандартів Європейського Союзу.