У липні на львів’ян та гостей міста чекає велика кількість різноманітних заходів під будь-який настрій, серед яких значну частину становлять театральні прем’єри та гастрольні вистави. Більше інформації про заплановані події можна знайти на порталі Numotamo.com.
Однією з таких топових подій, яка збирає аншлаги, стануть довгоочікувані львівські гастролі Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Головною театральною сенсацією виїзної програми буде показ модернової драми «Безталанна» у постановці одного із найяскравіших режисерів сучасної України – Івана Уривського.
Головний прийом Івана Уривського в цій роботі – повне очищення класики від побутових етнографічних маркерів XIX століття. Режисер буквально «розмазав» риси епохи, перетворивши соціально-побутову драму на глибоку екзистенційну притчу.
«Якщо прибрати з них сільську історію – це будуть достатньо світові сюжети. Драматургія кайфова, чіпляє любовний трикутник, бо всі ми стикалися з якщо не з любов’ю, то зі зрадою», – пояснює Іван Уривський.
Вистава точно передає первинну філософію автора (перша назва п’єси – «Хто винен?»). Тут немає однозначно злого генія. Безталанними та заручниками фатуму є абсолютно всі: Гнат гнеться під маніпуляціями матері, Варка страждає від неможливості бути з коханим, Степан стає «козлом відбувайлом» у шлюбі на зло, а батько Софії, Іван, у своєму відчаї доростає до масштабів короля Ліра.
Радикальним кроком став і фінал: режисер прибрав класичне побутове вбивство. Замість цього глядач бачить відчайдушну фінальну спробу Гната поставити сторч колоду – символ марної сізіфової праці, де життя постає як вічний біль і коловорот.
Вистава досліджує руйнівну силу людського поговору, який здатний знищити життя. Щастя закоханих руйнується через безглузду плітку, яку натовп миттєво підхоплює і перетворює на автоматичну «істину».
Ця залежність від чужої думки та відірваність від часу підкреслена сюрреалістичними художніми деталями та «штучками»:
- Костюми пліткарів: Селяни одягнені у дивне, різношарове вбрання, наче вони ночували в лісах чи болотах, аби підслухати черговий пересуд.
- Позачасові маркери: Персонажі жують жуйку та нюхають тютюн так, ніби курять драп, що підкреслює: людські страждання й вади є вічними.
- Зерно замість слів: Софія, намагаючись показати фальшиву ідилію сімейного життя, буквально засипає рот чоловіка зерном, щоб він мовчав.
- Гігантський жук: У другій дії сценою повзає велетенська істота, яка метафорично намагається «зжерти» розгубленого Гната.
Сценографія вистави трансформується від кольоровості до повної самотності. Якщо спочатку простір заповнений фактурними стовпами-дрючками, а найяскравішим елементом є червона сукня спокусниці Варки, то згодом усе потопає в тужливій сірості із безживними деревами, що приречено падають.
Величезна роль у гастрольній підготовці припадає саме на прописування світлових ефектів. Світло тут – повноцінний персонаж. Винахідлива гра променів постійно перемикає акценти та ракурси уваги. Чого вартий лише електричний хрест (опора ЛЕП), який висить у повітрі та час від часу іскрить, додаючи виставі напруги та містицизму. Глядач залишається сам на сам із емоціями, еротизмом нічних обіймів на тлі місячного кола та психологічним зламом героїв.
Вистава «Безталанна» (Національний театр ім. Івана Франка) відбудеться 17 липня о 18:00 у Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької. Вартість квитків стартує від 690 гривень.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталія Жолинська