У зв’язку з перевезенням останків голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник із Люксембургу для урочистого перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, Служба зовнішньої розвідки України оприлюднила унікальні архіви. Про це повідомили у пресслужбі відомства.
Там показали документи та світлини з п’ятитомної агентурної справи, яку органи НКВС та КДБ вели на провідника ОУН упродовж кількох десятиліть.
Ці матеріали доводять, що навіть в еміграції Мельник залишався мішенню номер один для кремля, адже чекісти не припиняли за ним стежити, фотографували прихованою камерою, а наприкінці 1944 року навіть готували спецоперацію з його фізичної ліквідації.
Багаторічний очільник ОУН помер 1 листопада 1964 року в німецькому місті Кельн на 74 році життя. В архівах зазначається, що про його смерть миттєво доповіли голові республіканського КДБ Віталію Нікітченку.
До звіту навіть додали роздруківку з ефіру радіостанції «Свобода». Там нагадували, що Андрій Мельник був полковником Січових Стрільців, шефом штабу армії УНР, сидів у в’язницях Польщі та концтаборах гітлерівської Німеччини.
Невдовзі закордонна резидентура повідомила, що українські націоналісти призначили похорон на 7 листопада. На цьому повідомленні Нікітченко залишив власноручну резолюцію, у якій з параноєю припустив, що дату обрали спеціально для проведення антирадянської акції, адже на цей день припадала річниця жовтневої революції.
Насправді ж усе було набагато прозаїчніше і затримка виникла лише через логістику, кажуть у СЗРУ. У близькому оточенні діяча довго обговорювали місце поховання. Спочатку навіть розглядали варіант перевезти тіло до Роттердама, де вже спочивав Євген Коновалець.
Проте сам Андрій Мельник ще за життя зарезервував місце для себе та дружини на цвинтарі у Люксембурзі, де була похована його теща Марія Федак. Відтак оформлення документів та перевезення тіла забрало додатковий час.
«Ця фобія вбачати антирадянську спрямованість навіть там, де цим і не пахло, міцно сиділа в головах. Навіть мертвий Андрій Мельник не давав спокою КДБ […] Ці та інші документи дають змогу доповнити історію життя і діяльності Андрія Мельника, яка віддзеркалює увесь драматизм і специфіку минулої епохи та важкої, нерідко кривавої, боротьби за незалежність України», – додали в СЗРУ.
Нагадаємо, що 19 травня у Люксембурзі вже ексгумували прах лідера ОУН та його дружини. Спершу їхні останки мають прибути до Києва, де 22 та 23 травня у Патріаршому соборі Воскресіння Господнього (УГКЦ) відбудуться літургії та панахида. Детальніший графік перепоховання доступний за цим посиланням.
Саме ж перепоховання заплановане на 24 травня. Полковник армії УНР стане першим, хто спочине у Пантеоні видатних українців на Національному військовому меморіальному кладовищі. Це спеціальне місце, куди повертатимуть на Батьківщину історичних постатей та борців за Україну, які досі були поховані за кордоном.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Фото: СЗРУ
Олег Дерев'янко