Образ України у дзеркалі світової карикатури: народ, лідер, символи

Кожна велика війна породжує свої образи і символи, що стають впізнаваними по всьому світу. Перша світова дала нам образ виснаженого солдата у багнюці; Друга – Розі Клепальниці і «Ми можемо це зробити». Війна Росії проти України теж формує власну символічну систему – і значна її частина виражена мовою карикатури і візуальної сатири. Як саме світ бачить Україну, її народ і її президента – питання не лише естетичне, а й глибоко політичне.

Ілюстрації Юрія Журавля (Джерело: «Район.Культура»)

Від самого початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Україна у світовій карикатурі почала набувати виразних символічних форм. Карикатуристи з різних країн – навіть тих, де позиція щодо цієї війни була неоднозначною – фіксували образи, що стали впізнаваними: жовто-блакитний прапор, соняшники, стоїчний народ, що чинить опір.

Зеленський: від комічного актора до символу нескореності

Безперечно, найвиразнішою зміною в контексті цієї війни стала еволюція медійного образу Зеленського. Тема, яку детально досліджував «BBC Україна» ще до початку повномасштабного вторгнення, набула нового виміру після 24 лютого 2022 року. Людина, яку ще рік до вторгнення частина карикатуристів зображувала як комічного актора, що потрапив не у свою колію, раптом перетворилась на один із найпотужніших символів спротиву.

Відображення Володимира Зеленського крізь призму його комічного минулого. (Джерело: «BBC Україна»)

Карикатуристи знову і знову відтворювали один і той самий момент: Зеленський відмовляється від евакуації, залишається у Києві і звертається до народу. Це рішення стало золотим матеріалом для сатири – але не злої, а захопленої. Малюнки із Зеленським у хакі, з пістолетом чи просто із смартфоном як зброєю, миттєво розлетілися по всьому світу. «BBC» у своєму матеріалі фіксувало цю трансформацію: від образу несерйозного шоумена до образу лідера, що обрав залишитись.

Карикатура художника Малкольма Мейса (Джерело: «Edmonton Journal»)

Дослідник Орест Семотюк, який присвятив окреме дослідження образу Зеленського у карикатурі, зафіксував два протилежні потоки: західні карикатури зображують його як справжнього лідера – відважного, принципового, морально переконливого. Натомість у проросійських або скептично налаштованих медіа він подеколи постає як маріонетка Заходу, що воює чужими руками. Ця дихотомія відображає фундаментальну боротьбу за інтерпретацію самої війни. Але головне – байдужих до цього образу майже не залишилось.

Карикатура Мартіна Роусона про наступ ЗСУ в Курській області. (Фото: «The Guardian»)

Народ України: з поля бою і в дорозі

Юрій Журавель – рівненський художник, музикант і лідер гурту «OT VINTA!» – одним із перших відреагував на повномасштабне вторгнення власними ілюстраціями. Його карикатури на російських окупантів швидко набули популярності та вийшли за межі України. Ці малюнки використовували іноземні медіа (зокрема «Charlie Hebdo» та «ZDF»), а також поширювали російські опозиціонери Олександр Невзоров, Михайло Ходорковський та Віктор Шендерович. «На час війни використовуйте мої роботи як завгодно! Головне – повна перемога!», – написав художник.

Ілюстрації Юрія Журавля (Джерело: «Район.Культура»)

Малюнки Журавля відображають народ у двох вимірах. Перший – захисник: звичайна людина, що протистоїть окупанту. Не герой із плаката – а сусід, батько, дід, що взяв до рук зброю або просто не відступив. Другий вимір – злісна сатира на самих окупантів: армія мародерів і загарбників, яку художник зображує з гнівом і гумором водночас. Нутро терористичної Росії, розкрите завдяки олівцю митця, – без прикрас, але з гідністю.

Карикатури про народ виконують подвійну функцію: з одного боку, вони персоналізують масштаб трагедії – статистика байдужа, конкретна людина ні; з іншого – вони апелюють до міжнародної аудиторії, нагадуючи, що ця війна – не абстракція. Журавель – митець, якого надихає народ, який «щодня твердо і наполегливо рухає війну до перемоги». І його малюнки – частина цього руху.

Ілюстрації Юрія Журавля (Джерело: «Район.Культура»)

Символи: соняшник, тризуб і прапор

«DW Україна» ще в перші місяці повномасштабного вторгнення зафіксувало, як у світовій карикатурі складається виразна символіка України. Соняшник, жовто-блакитний прапор, тризуб – ці образи, що з’явились у тисячах малюнків, утворили впізнаваний «карикатурний герб», здатний передати позицію без єдиного слова.

Карикатура, створена румунським художником Маріаном Аврамеску. (Джерело: «DW Україна»)

Соняшник став найбільш поширеним символом: він зʼявляється як знак мирного, сонячного, живого – і його часто протиставляють образу руйнування. Синьо-жовтий прапор набув особливого значення після того, як Зеленський у своїх зверненнях зробив його центральним елементом: карикатуристи підхопили це, і прапор у їхніх малюнках перетворювався то на щит, то на меч, то на крила супергероя. Зі свого боку, тризуб як символ державності слугує візуальним маркером національної ідентичності та вказує на приналежність до української сторони.

Карикатура присвячена звільненню України від російських окупантів. (Джерело: Vitaly Chmyriov / «Армія.Inform»)

Дослідники звертають увагу: ця символіка виникла не за командою зверху. Вона сформувалась стихійно і органічно, у процесі колективної творчості мільйонів людей. «DW» зафіксувало цей процес у реальному часі: як образи, що народжувались у соціальних мережах і майстернях карикатуристів, поступово ставали універсальними знаками – зрозумілими від Токіо до Нью-Йорка.

Карикатура про стійкість українського народу під час війни. (Джерело: Olexij Kustovsky / Zentrum für Osteuropa- und internationale Studien)

Карикатура канадського художника Брюса МакКіннона (Джерело: «PNI Atlantic News»)

Образ як ідентичність

«Укрінформ», відстежуючи дайджест пропаганди, зафіксував важливий феномен: поряд із реальними карикатурами і мемами існує простір маніпуляцій з образами. Один із наративів, що систематично просуває російська пропаганда, – ілюзія «хибного миру»: уявлення, що Україна нібито втомилась, що її народ прагне угоди будь-якою ціною, що образ незламного спротиву – лише медійний конструкт.

Приклади російських інформаційно-психологічних операцій.(Джерело: «Ukrinform»)

Цей наратив важливо розглядати у контексті карикатури. Образ героїчної, нескореної та безпрецедентно стійкої України, що виникає у світовій сатирі, виступає, з одного боку, потужним ресурсом. Він мобілізує підтримку, формує ідентичність та надихає. Водночас саме цей образ намагається дискредитувати ворожа пропаганда, видаючи його за штучний. Як свідчать дані фактчекінгу «Укрінформу», розрізняти справжні образи і маніпуляції з ними – є не менш важливим завданням, аніж їхнє створення.

Приклади російських інформаційно-психологічних операцій.(Джерело: «Ukrinform»)

Водночас не варто недооцінювати силу справжнього образу. Під час тривалої, виснажливої війни, де фінал протистояння залишається невизначеним, символи відіграють ключову роль: вони не лише нагадують, за що ведеться боротьба, а й утримують увагу світу в умовах інформаційної втоми. Саме тому карикатура про Україну – в усій своїй різноманітності образів, від героїчних до трагічних – залишається важливим явищем. Вона не лише відображає реальність, а й активно формує те, як ця реальність сприймається мільйонами людей, які ніколи не бачили України безпосередньо.