Національний антарктичний науковий центр опублікував підводні кадри життя пінгвінів, зняті без прискорення. На відео видно природну швидкість та маневреність субантарктичних пінгвінів — найшвидших серед свого виду. Ці птахи можуть розганятися під водою до 36 км/год. Про це йдеться у дописі центру у Facebook.
Ілюстративне фото
Камери та GPS-трекери кріплять на спину пінгвінів. Спеціальна стрічка та клей дозволяють надійно закріпити обладнання, оскільки спина птахів має велику площу, постійну кривизну і майже не рухається. Камери знімають через добу, а трекери – приблизно через три тижні. Усе робиться безпечно для тварин і не шкодить пір’ю.
На відео добре видно, як пінгвіни полюють на криль, який збивається у щільні скупчення. В окремих моментах він буквально «згортається» смугою, і пінгвіни буквально влітають у цю зграю.
Також кадри показують, як пінгвіни випускають повітря з-під пір’я для кращого ковзання у воді, рухаються під водою, махаючи крилами, немов у польоті, та чистять пір’я, перевертаючись з боку на бік.
Науковці наголошують, що догляд за пір’ям критично важливий для теплоізоляції та швидкості плавання птахів.
Навіщо біологи встановлюють GPS-трекери та камери на пінгвінів?
Антарктичний регіон є ключовим для життя та харчування багатьох видів тварин. Тут є великі скупчення крилю, яким харчуються кити, пінгвіни та тюлені. Значна частина таких територій досі відкрита для судноплавства та іншої діяльності людини. Щоб забезпечити належний захист, потрібні докази, що ці місця є критично важливими для виживання тварин, а не просто тимчасовими локаціями перебування.
Для цього науковці вивчають життя, поведінку та харчування тварин, використовуючи сучасні цифрові датчики. Цього разу українські біологи допомагають норвезьким колегам. Разом вони тимчасово встановили на пінгвінів два типи сенсорів:
- GPS-трекери фіксують маршрут пінгвіна та глибину занурень. Їх кріплять приблизно на три тижні. Навіть якщо трекер згодом губиться, частина даних вже передається вченим.
- Мінікамери чіпляють лише на одну добу, щоб мінімізувати вплив на птаха. Відео дозволяє зрозуміти, що саме робить пінгвін, і перевірити дані GPS-трекера: чи харчується він, чи відпочиває, чи просто рухається.
Фото: Національний антарктичний науковий центр
Сенсори не шкодять пінгвінам і встановлюються лише під час гніздування. У цей період птахи гарантовано повертаються до гнізд, тому датчики можна безпечно зняти.
Такі спостереження допоможуть у майбутньому обґрунтувати необхідність захисту антарктичних екосистем, навіть попри позиції окремих країн, зокрема росії та Китаю, які виступають проти створення природоохоронних морських територій.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Олег Деревʼянко