Експерти Інституту вивчення війни (ISW) вказують на те, що наступ українських військ у російській Курській області дозволила Силам оборони хоча б тимчасово перехопити ініціативу на одній ділянці фронту й продовжити протистояння на всій території воєнних дій. Про це повідомляє Українська правда з посиланням на ISW.
«Операція ЗСУ в Курській області дозволила українським військам принаймні тимчасово перехопити ініціативу на полі бою на одній ділянці фронту і протистояти російській ініціативі на всій території воєнних дій», – йдеться у повідомленні.
Аналітики зазначають, що володіння Росією ініціативою на всій території бойових дій з листопада 2023 року дозволило їй визначати місце, час, масштаб і вимоги до ведення бойових дій в Україні та змусило Україну витрачати матеріальні та людські ресурси на реактивні оборонні операції.
Однак українська операція в Курській області змусила Кремль і російське військове командування відреагувати і перекинути сили та засоби в сектор, де українські війська розпочали атаку.
Російські війська, однак, не проводили активних бойових дій в Курській області. Росія використовувала свою загальновійськову ініціативу для тиску на Україну і спроб перешкодити українським військам накопичувати живу силу. А також матеріально-технічні засоби для майбутніх контрнаступальних операцій, одночасно визначаючи темп бойових дій, який дозволив би російським військам підтримувати послідовні наступальні операції.
В огляді зазначили, що правитель РФ Володимир Путін і російське військове командування, ймовірно, невірно оцінили, що Україна не має можливості перехопити цю ініціативу. Проте здатність України досягти оперативної несподіванки й перехопити загальновійськову ініціативу ставить під сумнів оперативно-стратегічні припущення, які лежать в основі нинішніх російських наступальних зусиль в Україні.
«Українська операція в Курській області і подальші можливі українські транскордонні вторгнення змушують Кремль і російське військове командування прийняти рішення про те, чи розглядати тисячокілометровий міжнародний кордон з північно-східною Україною як діючий фронт, і який Росія повинна захищати, а не як неактивну ділянку фронту, як вони ставилися до нього з осені 2022 року», – додають аналітики.
Фахівці вказують на те, що реакція Москви може вимагати від російського військового командування розглядати потреби в особовому складі і матеріально-технічних засобах для захисту кордону як частину плану кампанії на всій території воєнних дій. Отже, може накласти довгострокові обмеження на оперативне планування, з якими Росія раніше не стикалася.
У звіті додають, що ставлення Росії до міжнародного кордону як до «сплячого фронту» надало їй більшої гнучкості у накопиченні і залученні людських і матеріальних ресурсів для військових операцій в Україні.
Росія витратила значні ресурси на будівництво укріплень вздовж міжнародного кордону, але не виділила достатньої кількості особового складу і техніки для укомплектування та оборони цих укріплень.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Олег Дерев'янко