Більшість українців виступає проти територіальних поступок попри наступи окупантів, – КМІС

Часка українців, які готові до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності у травні 2024 року склала 32%, однак більшість громадян не згодні йти на жодні поступки територій. Про це свідчать результати соцопитування КМІС.

За даними опитування, з травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок. Зокрема, до кінця 2023 року готовність до поступок зросла до 19%, у лютому 2024 року – до 26%, а вже у травні 2024 року – до 32%.

Водночас станом на травень 2024 року більшість українців, або 55% – виступали проти жодних територіальних поступок.

При цьому серед тих, хто загалом готовий до поступок, 73% хочуть відгородження від Росії – щоб між Україною і Росією були закриті кордони, візи та митниці (аналогічний показник серед тих, хто проти жодних поступок – 79%).

Щодо мети Росії, то ці респонденти, свідчить опитування, трохи менше відчувають екзистенційність загрози, але і серед них 46% вважають, що Росія прагне знищити українську націю або здійснити фізичний геноцид (серед тих, хто проти жодних поступок – 68%).

При цьому лише ті ж 5% поділяють дійсно проросійський наратив, що Росія «прагне здійснити денацифікацію і демілітаризацію без посягання на незалежність України».

Коментуючи результати дослідження, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що у травні, коли соціологи запитували про готовність до територіальних поступок, повномасштабне вторгнення тривало вже понад два роки, росіяни почали масштабний наступ на Харківщині і були затримки з постачанням необхідної зброї. Також Україну намагалися розхитувати питанням про легітимність Президента, набув чинності Закон про мобілізацію тощо.

«Тому те, що попри всі складнощі сучасних реалій більшість українців продовжують відкидати територіальні поступки, говорить, що склянка “наполовину повна”. Безумовно, тривожні тренди є і на них необхідно виважено та конструктивно реагувати, але не варто і занадто драматизувати ситуацію», – зазначив він.

За його словами, також важливо, що в контексті можливих «поступок» українці проти «миру на будь-яких умовах». «Хоча амбівалентність у поглядах українців і є (і це – цілком нормальна ситуація для демократичних суспільств), але вона не така разюча, як її намагаються представляти, і результати опитування показують гнучкість українців у рамках можливого діалогу», – прокоментував Грушецький.

Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) на підконтрольних землях у всіх регіонах України.

Всього було опитано 1067 респондентів протягом 16-22 травня з-поміж громадян України віком від 18 років, які на момент опитування проживали на підконтрольній Україні території.

До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас у кожній вибірці близько 2% — це українці, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для результатів опитування, проведеного в травні. КМІС зазначає, що за умов війни також додається певне систематичне відхилення.