Волонтер і громадський діяч Сергій Притула про масований ракетний удар РФ 8 липня, спробу деяких інфлюенсерів та «лідерів думок» виправдати агресора, перекинувши відповідальність на Україну:
«Сьогодні – День жалоби за загиблими у російській атаці 8 липня. Вчора біда згуртувала нас. У повітрі вирувала атмосфера лютого 2022 року. Проте… не для усіх. Із цього приводу маю кілька рефлексій.
росія вбиває наших людей, вбиває наших дітей. Робить все для того, щоб посіяти зневіру в українському суспільстві, навʼязати відчуття приреченості. На паралельному курсі, не скидаючи обертів, у руйнуванні єдності нашого народу. Це тонка і методична робота, в основі якої – гра в довгу. День за днем, крапля за краплею.
На жаль, подекуди росіянам це вдається.
Після вчорашнього обстрілу поки одні громадяни допомагали постраждалим, розбирали завали, конвертували свою лють у fpv-дрони і донатили на відбудову Охматдиту, інші (дякувати Богу, що у критичній меншості) – «посипались».
Так звані блогери-інфлюенсери за дивним збігом обставин розпочали синхронне ниття з якимись неприхованими російськими наративами, висловлюючи бажання поступитись територіями в обмін на ефемерний мир (ага, два рази росіяни зупиняться). Почали звинувачувати в загибелі наших громадян не росію, а українську владу або як мінімум ділили відповідальність за трагедію навпіл.
Зазвичай ці інфлюенсери зʼявлялись в інфопросторі з черговими фото своїх дуп у басейнах, рекламою онлайн-казино або стражданнями на камеру через нерозділену любов тощо.
Більшість із них ніколи не була помічено у активних волонтерських зборах, вони ніколи не були частинкою українського громадянського суспільства, їхню думку практично ніколи не було чутно щодо суспільно важливих питань. І тут раптом всі як один різко стали аналітиками, геополітиками і голубами миру.
Мені б дуже хотілося думати, що це випадковість, але я надто довго живу на цьому світі, щоб у це повірити. Маю надію, що СБУ стежить за процесом і не омине увагою спробу групи людей вплинути на мільйонні аудиторії в інтересах ворога.
Реалії сьогодення жорстокі, але ми маємо бути чесні одне з одним. Так, нам боляче, ми щодня втрачаємо людей, ми стікаємо кровʼю. Але ми тримаємось і бʼємось. Якщо ми зупинимось, то ніякого миру не буде. Буде Буча у тисячократному масштабі!
Єдині, хто захищає нас від тотального знищення і зникнення нашої державності, – це люди у військовій формі.
Я зараз у відрядженні. Вчора був Запорізький напрям, сьогодні – Донеччина. І я маю за честь тиснути руку та обіймати наших Воїнів, які бʼються як леви, і розраховують на підтримку тих, хто в тилу. На підтримку, а не ниття, зневіру чи зрадофільство!
Тому зараз як ніколи важлива максимальна залученість кожного до підтримки війська. Нам усім важко, але не важче, ніж бійцям на передовій!
Щодня по усій країні відбуваються тисячі зборів і волонтери вже довший час із сумом констатують, що закривати їх стає все важче і важче.
Тому прошу уклінно!
Зберіть волю в кулак. Плекайте єдність! Памʼятайте, що немає маленьких донатів, є різні можливості, і що 20 гривень – це більше ніж ніщо.
Донатьте на збори бійців/підрозділів. Донатьте знайомим волонтерам. Донатьте великим фондам. Бо ми всі – це елементи одного цілого. Поодинці не стягнемо, а гуртом вистоїмо! Вистоїмо та переможемо, бо як казав Паша Петриченко, за ким правда, той і має перемогти. А правда за нами.
Тому ще раз: зціпили зуби і маслаємо зі всієї сили, користуючись простим принципом: якщо я не в Силах оборони, то що я роблю для Сил оборони? Будьмо сильні та непохитні у своїй вірі та єдності. Бо непереможні, коли обʼєднані».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
