Мешканці невеликого села Мархалівка під Києвом вийшли мітингувати проти будівництва у «своєму» лісі… Національного військового меморіального кладовища. Першого в Україні місця, де з почестями мають ховати всіх військовослужбовців, які захищали країну з 2014 року. Історія з будівництвом кладовища тягнеться майже три роки – з весни 2022-го, відколи Верховна Рада проголосувала за його створення, повідомляє Українська правда.
Із місцем будівництва весь цей час виникають проблеми. То воно не влаштовувало екологів, то рідних полеглих героїв. Новим місцем, за рішенням уряду, має стати частина лісу, що розташований на північ від села Мархалівка в Гатненській громаді Київщини. Офіційно власником цієї земельної ділянки є Київська ОДА. До рішення побудувати тут кладовище ліс виступав територією для наукової діяльності й водночас був у повному доступі місцевих жителів.
Претензії місцевих жителів до потенційного будівництва можна описати двома словами – вода і ліс. Точніше страх перед їхнім зникненням.
Річ у тім, що в Мархалівці немає централізованого водопостачання – воду набирають з криниць, які вириті практично в кожному дворі. Масові захоронення, як побоюються селяни, призведуть до отруєння ґрунтових вод – відповідно вода в криницях стане непридатною для пиття. Якщо ж для будівництва кладовища частину лісу, де проходять ґрунтові води, осушать, то вода, переконані люди, у криницях у принципі зникне.
Втім, як запевняє заступник директора держпідприємства «Національне військове меморіальне кладовище» Ярослав Старущенко, який також є інженером-будівельником за освітою, жоден із цих сценаріїв не справдиться.
По-перше, як пояснює Старущенко і як ідеться в генплані, кладовище буде розміщене щонайменше за 300 метрів від крайніх хат Мархалівки – що за вимогами державних будівельних норм і за світовими дослідженнями достатньо, щоб унеможливити потрапляння трупних залишків у воду. До того ж у тамтешньому лісі піщаний ґрунт, а пісок – це хороший природний фільтр.
По-друге, ні водоосушувальних, ні водопоглиблюваних робіт у лісі наразі не планується. На це – насоси, трубопроводи, обслуговування під час всієї експлуатації – елементарно немає грошей.
«Після гідрогеологічних досліджень ми поділили всю земельну ділянку на три категорії: підтоплювана, непідтоплювана і потенційно підтоплювана.
У підтоплюваній зоні ми взагалі нічого не будуємо, ми просто залишаємо там ліс! Це якраз ті 250 метрів з боку хат жителів Мархалівки, тому в них у всіх у погребах і стоїть вода. На потенційно підтоплюваній території ми розмістимо парковки, будівлі, споруди – те, що можна будувати з будь-яким рівнем ґрунтових вод.
А місця поховання ми розташували тільки там, де абсолютно непідтоплювана територія. Тобто за будь-якої сезонності рівень ґрунтових вод там не підніматиметься вище двох метрів до поверхні землі», – запевняє Старущенко.
Щодо вирізання лісу: за нинішнім проєктом, із 267 гектарів під будівництво відведено 130, тобто половина ділянки. З цих 130 гектарів під обстеження й можливе викорчовування підпадає лише 26 га. Це десять відсотків від загальної площі лісу, що, за даними Міндовкілля, можна порівняти з доглядовими рубками.
Інші 137 гектарів лісу залишаться у вільному доступі.
Будівництво меморіального кладовища розділене на вісім автономних черг. Поховання почнуться з північної частини лісу, тобто майже за кілометр від хат жителів Мархалівки.
У першій черзі, окрім самих місць для поховань, буде парковка, місце для набору води, доріжки, урочиста площа та паркан. Далі будуватимуть адміністративну будівлю, ритуальну споруду, колумбарій тощо. Також у проєкті є крематорій.
Перша черга будівництва розрахована приблизно на чотири тисячі місць – це будуть свіжі поховання, а також захоронення урн з прахом, які зберігаються в рідних. За даними Старущенка, лише в Києві та Київській області таких орієнтовно 300.
Усі вісім черг розраховані приблизно на 100 тисяч загиблих.
«Але я ще раз повторюся: держава не розраховує на стільки загиблих героїв, ми відкриватимемо черги за необхідності. Перша і друга – точно будуть побудовані, а решта – за необхідності. У кожній черзі буде приблизно по 10 тисяч могил. Я маю велике бажання не будувати наступні черги», – додає Старущенко.
Наразі будівництво меморіального комплексу ще не розпочалося, тривають підготовчі роботи. Якщо місцеві не перешкоджатимуть роботам, перші поховання в тамтешньому лісі можна буде розпочати в серпні – вересні 2024 року.
Переконати місцевих мешканців у потребі негайного початку будівництва кладовища на початку квітня намагалася навіть патронатна служба «Азову» – підрозділу, який зазнав великих і трагічних втрат у цій війні. Однак, на превеликий жаль, ні в що, крім словесних перепалок, це не вилилося. Місцеві кричали в обличчя військовим, що не дадуть забудувати ліс, а патронатна служба вгледіла в їхній поведінці «російський слід і маніпуляції громадою».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський