Ілля Разумейко: «Малєнькіє люді і російськомовні мумії Нацакадемії Чайковського»

Український композитор, музикант, автор опер, електронної та вокальної музики, артдиректор міжнародного фестивалю сучасного мистецтва PORTO FRANKO Ілля Разумейко про проросійських ждунів у Національній музичній академії України імені Чайковського у Києві:

«Сьогодні простояв три години з невеликим плакатом на вході до Національна музична академія України імені Чайковського, для того щоб поговорити з викладачами та студентами, зараз намагаюсь сформулювати щось про те, що я там побачив і почув, але це реально важко. Те, що знаходиться за дверима будівлі на Майдані – це реальне жахіття. Це не 2013 рік, і навіть не 2003.

Я почну з найгіршого, але це реальність. Отже, просто список відповідей на питання типу – «Чи подобається вам зараз вчитись в академії імені Чайковського?»

Відповіді студентів:

– Хай називається хоч імені Сталіна, мені головне щоб у мене хороші оцінки по спецу були.

– Мені не подобається, але чого ви тут стали? Ідіть під міністерство, ми малєнькіє люди, ми нічого не вирішуєм.

– Чайковський мій улюблений композитор, дуже подобається.

– Чого ви стоїте тут а не їдете на фронт? – це мене питає сорокарічний першокурсник (!) вокального здається відділу (який опинився в такому віці в консі саме задля того, щоб бути убезпеченим від мобілізації, як мені пояснили його колеги пізніше, і зараз відпрацьовує цю свою броню тим, що просуває китаїзацію та чайковськізацію закладу в студентських радах, телеграм чатах, тощо).

Реакції викладачів, в основному двох типів:

1). Сором’язливо відводять очі, типу вони не бачать плакату, і пробігають повз.

2). При виді плакатів корчать страшні рожі, і, не ховаючись, нагло звертаються до мене російською:

– Маладой чєлавєк, да как ви ваабщє смєєте что-то такоє пісать?

– Что ви тут сталі? Праганітє єго отсюда!

Таких було, на жаль, десятки, саме це ядерний електорат чинного ректора та особиста обслуга Петра Ілліча, в основному жінки у віці від 60 до 100 років, абсолютно неприховані провідники совка та руського міра, які всі об’єднані між собою дуже повторюваними патернами: зневажливим ставленням до студентів, російською мовою, впевненістю у власній недоторканості.

3). Пара викладачів зупинилась, відвела мене на десять метрів від центрального входу, і почали розказувати про те, що вони виступали проти Чайковського на голосуваннях минулого року, через що на них почалися гоніння та репресії на їхніх кафедрах, і їх шантажують звільненнями та скороченнями.

Не буду писати тут відповіді про НЕ НА ЧАСІ, Чайковський це українець Чайка, «кітайці тоже люді» і тд, ви це все вже багато разів чули.

В розділі «студенти» вище я відокремив кілька найстрашніших відповідей. Крім них значна частина студенства – адекватні нормальні люди, і навіть по моїм відчуттям, набагато краще організовані та свідомі, ніж студенство тих років коли тут навчався я (2007-2012).

Найжахливіша ситуація саме серед викладачів. Крім російськомовних радянських бабусь, описаних вище, які становлять значну частину колективу, відносно «молоді» люди у віці +- 40 років які приходять працювати в консерваторію виявляються теж однаково заражені атмосферою страху та несвободи.

26 лютого 2024 року. Десятий рік війни України за своє право на існування

На Майдані Незалежності будівля носить ім’я ПІЧ.

А в середині цієї будівлі – «малєнькіє люді», і російськомовні мумії, які знущаються з них. Ну, або ж просто методично вчать, що ж це таке:

«Біть маленькім чєловєком классіческой музікі, от которого нічєго не завісіт, і задача которого – іграть гамми».

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.