Журналіст, прес офіцер 150 навчального центру Сил ТрО ЗСУ, молодший лейтенант Мирослав Откович про диференційований підхід набору військових та обов’язок захищати Батьківщину:
«Мені здається, що кожен хлопчик чи чоловік хоча б трошки має хотіти бути супергероєм.
Дивлюсь по знайомих, бачу потроху вже навіть ботани і сноби знаходять місце в армії.
Йдуть аналітиками працювати, чи ще кудись. Але йдуть. В штурмовики їх не беруть, бо це діло треба вміти і любити. Тому вони «протирають штани» в штабах.
Коли весною 2022 року після перших боїв мені раптом дуже захотілось жити, я спробував згадати, що я журналіст. Підняв контакти. Та де там! Тоді мені сказали: «вакансій нема» і «не з#йобуй».
Довелось пи#дячитись далі. І я не шкодую.
Трохи пізніше в армії з’явився диференційований підхід. Командири почали приглядатись до цивільних компетенцій солдатів та офіцерів. Це і були зародки армійського HR. Зараз взагалі можна знайти потрібну спеціальність онлайн.
Я не розумію людей, які досі сцуть. Я вже мовчу про патріотизм чи обов’язок перед Батьківщиною. Подумайте про себе. Якщо під час війни ви не в двіжі, це дуже сумно.
До теми пригадався Лесь Подерв’янський. Хоча класик публічно про мобілізацію не висловлювався, але стає очевидним, що там де він пише, що: «треба не всякой ху#ньой займаться, а жити інтересно читати книжки бути шпіоном, дресирувать любиму обізяну і ходить в оперу з красивими тьолками, і получать удовольствіє» в кінці тепер має бути – «і служить в ЗСУ». Інакше ні обізян, ні опери, вам не бачити».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
