Міністерство культури та інформаційної політики не забезпечило ефективного управління та використання 4,2 млрд грн, виділених із держбюджету у 2018–2022 роках на діяльність музеїв Революції Гідності, Голодомору-геноциду та Галузевого державного архіву. Про це повідомила Рахункова палата за результатами аудиту ефективності використання коштів держбюджету.
Аудит засвідчив, що з 3,3 млрд грн суттєвих недоліків та порушень 3,08 млрд грн – порушення бюджетного та іншого законодавства, з яких 550,2 млн грн допущено ще на стадії підготовки бюджетних запитів, 2,53 млрд грн – під час затвердження кошторисів та 2,8 млн грн – на етапі їх виконання.
Крім цього, майже 209 млн грн із держбюджету витратили непродуктивно, нерезультативно та неекономно. Ухвалення необґрунтованого управлінського рішення щодо виплати авансу за окремі роботи з будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності призвело до утворення значної за обсягами простроченої дебіторської бюджетної заборгованості у майже 112 млн грн та нерезультативного використання коштів в особливо великих розмірах, а також виникнення ризиків нанесення збитків державі.
Аудит виявив, що внаслідок несвоєчасного ухвалення управлінських рішень створено умови для неефективного використання 91 млн грн, з них 79,5 млн грн – через суттєве збільшення загальної вартості будівництва (реконструкції) Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні та необхідності коригування робочої документації за окремим договором вартістю понад 11 млн гривень. При цьому витрати бюджету на підготовчі та будівельні роботи з будівництва ІІ черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» за 2019–2022 роки уже становили майже 562 млн гривень.
Унаслідок незабезпечення головним розпорядником та розпорядниками нижчого рівня належної організації процесу та ефективного внутрішнього контролю за дотриманням законодавства у бюджетному процесі, зокрема за обґрунтованістю планування потреби в коштах бюджету, ефективністю використання та управління бюджетними коштами, майже 320 млн грн залишилися невикористаними.
Водночас створений у 2019 році Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті через неналежно підготовлені та необладнані приміщення не забезпечував виконання основних завдань та функцій. Загальна кошторисна вартість робіт з реконструкції приміщень архіву, яка потребувала фінансування, становила 686 млн гривень.
Як наслідок, такі об’єкти, як будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, реконструкція будівлі Галузевого державного архіву Інституту національної пам’яті України, а також реконструкція I черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом II черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні, незважаючи на значні витрати бюджетних коштів, перебувають в стані невизначеності щодо можливого завершення робіт.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Ольга Денисяка