Під час штурму ворожих позицій загинув боєць «Азову» Юрій Мочульський (Рижий). Про смерть героя із Львівщини повідомив чоловік рідної сестри Юрія – відомий легкоатлет Дмитро Дем’янюк, що також став на захист України.
Як відомо Юрію Мочульському всього 28 років, він свого часу професійно займався бігом на довші дистанції, повернувся з-за кордону в Україну через повномасштабне вторгнення РФ. З перших днів відкритої війни приєднався 103 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Отримав поранення та повернувся на фронт у лавах «Азову».
«Брате… Друже… Побратиме… Юрчик… Рижий… Я не вірю, що тебе більше немає. Що мама залишилась без сина, жінка без чоловіка, а сестра без молодшого брата…
Ти був взірцем для мене. Прикладом. Приїхав з-закордону захищати свою країну та нашу сім’ю в перший день війни. Коли інші тікали. Ми разом пішли у військкомат у той день і разом служили в 103 бригаді. Моя перша відпустка була на твоє весілля… Я так радів цьому… Радів за тебе. На другу відпустку провідував тебе з пораненням у госпіталі в Рівному… Після того ти не списався… Ти пішов в «Азов». А тепер я знов у відпустці буду вже на твоєму похороні… Нестерпний біль», – повідомив Дмитро Дем’янюк.
Юрія Мочульського описують як добру і порядну людину, справжнього воїна, патріота, Героя.
«Сука війна забирає найкращих людей. Ти віддав за нас найцінніше. Своє життя. Ти мав бути офіцером, попри своє небажання, але за своє відношення до особового складу. Але не встиг. Для мене ти будеш завжди справжнім командиром і офіцером. Я завжди стоятиму на колінах перед тобою. Клята росія, мразота, повинна відповісти за кожного, кого забрала у нас. Помстимося. Не помирає той кого пам’ятають. Ти з нами будеш завжди в наших серцях. Вічна пам’ять», – йдеться у повідомленні.
Смерть Юрія також підтвердила його дружина Тетяна.
«Я не вірю що тебе більше немає. Це як страшний сон, який не закінчитися ніколи… Ти такий сильний, ти завжди міг витримати все. Ти був дуже хорошим командиром, ніколи б не стояв у стороні, завжди був зі своїми хлопцями, ніколи не міг всидіти на місці. Вони обовʼязково помстяться за тебе. Прийде час і я піду, і помщусь за тебе. Тому що відчуваю, що маю це зробити… Дякую тобі за все коханий, вклоняюся перед тобою! Ти мій Герой! Ти завжди будеш в моєму серці…», – сповістила вона.
Попередньо відомо, що Юрій Мочульський загинув під час штурму ворожих позицій 29 серпня. Про час та місце, де можна буде попрощатись із Героєм, рідні повідомлять пізніше.
Вічна пам’ять та шана. Висловлюємо співчуття рідним та близьким.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський