Військовий аналітик, полковник запасу і львів’янин Петро Черник про важливість оточення Бахмута, значення Мар’їнки та Авдіївки, а також про прорив трьох ліній оборони окупантів на півдні України:
«Наш фронт насправді є дуже великий і сягає більше 1000 км, тому доцільно розділити його на два плацдарми: східний та південний.
Східний плацдарм, який зараз дуже гарячий, – це в першу чергу Бахмут і Куп’янськ. Чому там все так серйозно і противник зосереджує свої головні сили для удару саме на Куп’янському напрямку? Противник взяв Бахмут, для нього це вже політичне питання. Путін навіть нагородив недогероїв, але далі вони просунутись не змогли, бо панівні висоти наші. Росіяни перетворили Бахмут на щебінь, зачепитися практично немає за що. І це зручний тир для наших воїнів, більше того ми повільними, але упевненими темпами рухаємось до оперативного оточення.
І як тільки це станеться, а передумови є, то всі окупанти, які знаходяться в Бахмуті, будуть знищені або взяті в полон. Було б неймовірно добре, якби декілька тисяч росіян здалися у полон. Це би була перша точна їхнього справжнього мотиваційного надлому. І з того моменту фронт справді міг би посипатися.
Росіяни мислять доволі раціонально і зосереджують сили на Куп’янському напрямку, бо вважають, що ми будемо знімати свої сили і засоби із Бахмутського плацдарму. Але на цю хвилину у стратегічному сенсі все складається на нашу користь, наші військові витримують всі атаки в напрямку Куп’янська.
Дуже важливі Авдіївка і Мар’їнка, ми про них мало говоримо, а ці пункти насправді показові і стратегічні. З початку повномасштабного вторгнення противник не може там просунутися. А це означає, що за попередні 8 років війни там побудовано серйозну лінію оборони. Ворог тисне, лютує, втрачає найкраще підготовлений особовий склад і найкращу техніку, але рухатися вперед не може. І тут також із часом може скластися певний перелом. Але треба набиратися терплячості й чекати.
Великий південний плацдарм насправді є дуже серйозний, тут складаються всі умови для того, щоб наші війська вийшли на Північне Приазов’я. І це може стати передумовою для обвалу всього цього плацдарму. Противник це розуміє, тому активно укріплює Перекопський перешийок, будує там триешеленовану оборону, застосовуючи і так дефіцитні ресурси.
Найважче нашим підрозділам буде пройти першу лінію, так звану лінію забезпечення, де величезна густота мінування. Там росіяни замінували все, що могли. Але рано чи пізно інженерні проходи чи пролами будуть, ми дійдемо до другої лінії, де зосереджений противник і його артилерія, яка залишається основним робочим інструментом війни.
Третя лінія оборони окупантів – це тилові підрозділи, після яких, фактично нічого вже немає. Ворог немає другого стратегічного ешелону, як тільки проб’ємо перший, оперативне охоплення цілком можливе як класичний воєнний маневр. Однак вся відповідь лежить на артилерії, бо станом на цю хвилину 95% цієї війни – це війна артилерії».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
