Львівщина прощається зі ще двома полеглими військовими

У четвер, 22 червня, Львів попрощається з двома Героями. Дмитро Лебедєв та Станіслав Шморгун загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 год. у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 год. відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.

Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.

Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Дмитро Лебедєв (06.05.1986-19.06.2023) Львів’янин.

Навчався у Ліцеї №5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка».

У мирний час займався приватним підприємництвом у сфері торгівлі та послуг. Обожнював піші прогулянки, особливо центром Львова, мав глибокі знання з історії України.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Не зважаючи на те, що був двічі важко поранений, повертався на фронт.

У Дмитра Лебедєва залишилися батьки та бабуся з дідусем.

Станіслав Шморгун («Вишня») (18.03.1972-19.06.2023) Уродженець міста Судова Вишня Львівської області.

Навчався у місцевій середній загальноосвітній школі. Здобував освіту у колишній Львівській школі міліції (сьогодні – Львівський державний університет внутрішніх справ). Після завершення навчання протягом певного періоду працював вчителем фізкультури.

Велику частину свого життя присвятив роботі у правоохоронних органах, у 2013 році вийшов на пенсію. Згодом працював у ресторанній сфері.

У вільний час захоплювався кулінарією, займався виноградарством, обожнював тварин та проводити час із дітьми. Був винятково чуйною людиною, мав великі плани на майбутнє.

Із перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем вступив до лав територіальної оборони. Боронив державний суверенітет та територіальну цілісність у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на східному напрямку.

У Станіслава Шморгуна залишилися дружина, двоє доньок, син та дві сестри.