Львів попрощається зі ще чотирма полеглими захисниками

У вівторок, 20 червня, Львів попрощається з Михайлом Лазарєвим, Ігорем Кривоконем, Юрієм Сікиринським та Ігорем Гілем, які віддали своє життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Чин похорону Михайла Лазарєва, Ігоря Кривоконя та Юрія Сікиринського розпочнеться об 11:00 год. у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові (вул. Театральна, 11), об 11:30 год. відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Чин похорону Ігоря Гіля відбудеться о 14:00 год. у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові (вул. Театральна, 11), о 14:30 год. – міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.

Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Михайло Лазарєв (11.09.1983-14.06.2023). Уродженець міста Коломия Івано-Франківської області.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської. Здобував освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Професійно-технічне училище №33 міста Львова).

Протягом 10-ти років проживав у Королівстві Іспанія, де працював у будівельній сфері. Згодом повернувся на Батьківщину, був керівником місцевого авіамодельного клубу.

Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та незалежність України у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині.

У Михайла Лазарєва залишилися мама, брат та син.

Ігор Гіль (27.11.1989-13.06.2023). Львів’янин.

Навчався у Львівській спеціалізованій школі І-ІІІ-го ступенів №15 з поглибленим вивченням англійської та французької мов Львівської міської ради (сьогодні – Ліцей №15 Львівської міської ради). Здобував освіту за спеціальністю «Якість, стандартизація та сертифікація» у Національному університеті «Львівська політехніка».

Із 2012 року працював за фахом. У вільний час займався комп’ютерним програмуванням, захоплювався вивченням фізики.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Ігоря Гіля залишилися батьки, дружина та донька.

Ігор Кривокінь (09.06.1976-11.06.2023). Уродженець Донецька.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №81 м. Донецька. Після закінчення 10-го класу вступив на військову службу до лав прикордонників, яку проходив у Чернівецькій області.

Повернувшись, працював токарем у Приватному акціонерному товаристві «Рутченківський завод «Гормаш». Був затятим нумізматом.

Із початком агресії Росії Ігор Кривокінь з родиною був змушений покинути рідне місто та перебратися до міста Павлоград Дніпропетровської області, де працював на місцевому заводі.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із російськими окупантами на південному та східному напрямках на посаді стрільця-снайпера механізованого батальйону.

У Ігоря Кривоконя залишилися мама та брат.

Юрій Сікиринський (03.02.1971-14.06.2023). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №53 міста Львова (сьогодні – Львівська гімназія «Престиж»). Закінчив історичний та юридичний факультети Львівського національного університету імені Івана Франка.

Брав активну участь у подіях двох Майданів, з початком війни у 2014 році їздив на схід країни як волонтер. Був винятково різносторонньою людиною: вів адвокатську діяльність, при цьому «живучи стихією». Ціле життя підкорював найвищі гори, найгустіші ліси і найхолодніші річки.

Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровольцем пішов на війну. Боронив територіальну цілісність та незалежність України на Харківщині та Донеччині у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

У Юрія Сікиринського залишилися дружина, п’ятеро дітей та мама.