Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль про урядові пріоритети на 2023 рік:
«Ми заходимо в цей рік із чітким розумінням як протидіяти ворогу, як забезпечити фронт та утримати тил. Ми маємо залишатися єдиними та продовжувати діяти як єдине ціле.
Тому сьогодні озвучу урядові пріоритети та основні напрямки, за якими будемо рухатися вперед у 2023 році, ключові з яких були озвучені Президентом України Володимиром Зеленським у його щорічному посланні.
Перший пріоритет — забезпечення армії, оборона та безпека.
Цьогоріч половину бюджету ми направимо на забезпечення всім необхідним наших Збройних сил. Усі податки, які платять громадяни та бізнес, підуть саме на оборону та безпеку. Наша армія стане ще сильнішою. Ми активізуємо нові програми виробництва й закупівлі зброї та техніки.
Водночас компонент безпеки так само буде ключовим. Ми ведемо війну з цинічним і підступним ворогом. Для нього жертви серед мирного населення такі ж бажані, як і серед військових. Тому ми потребуємо безпеки всюди.
У 2023 році будемо активно створювати інфраструктуру безпеки. Це розгалужена мережа сучасних облаштованих укриттів у межах пішохідної доступності.
Зокрема, сьогодні ухвалюємо рішення про вдосконалення проектування будівель. Визначаємо перелік об’єктів, під час будівництва яких обов’язково мають бути передбачені укриття й інші елементи захисту. Це заклади освіти, лікарні, житлові та громадські будівлі, об’єкти критичної інфраструктури.
Ми також будемо встановлювати додаткові засоби перевірки в громадських місцях: рамки та сканери. В умовах боротьби зі справжнім терористом — це так само невід’ємний захід.
Врегулюємо обіг зброї в Україні. Реалізуємо право людей на самозахист і водночас сформуємо необхідні запобіжники.
Другий пріоритет — інтеграція України в ЄС та НАТО.
Ми отримали статус держави-кандидата на членство в ЄС, п’ять «безвізів» із Євросоюзом, виконали майже 70% Угоди про асоціацію.
У 2023 році ми прагнемо розпочати переговори про членство в Європейському Союзі. Для цього розробимо позицію щодо всіх 35-и розділів майбутньої Угоди про членство. Підготуємо делегацію фахових переговорників, які наблизять нас до мети.
Першим важливим цьогорічним викликом є проведення на початку лютого Саміту Україна-ЄС. Те, що він відбудеться в Києві, важливий сигнал для України та для всього світу. Сигнал про те, що ми не самі в протидії агресії та впевнено рухаємося до нашої спільної перемоги над ворогом.
У липні у Вільнюсі відбудеться черговий саміт НАТО. Готуємося до нього вже зараз. Прагнемо закріпити місце України в системі трансатлантичної безпеки.
Українська армія безпосередньо на полі бою переходить до стандартів НАТО. Ми вже використовуємо натівські принципи стратегічного планування, освіти, підготовки персоналу та підрозділів, ведення війни. Завдяки цьому не лише стримуємо ворога, але й звільняємо захоплені ним території.
Після нашої перемоги ми маємо перейти до сильної контрактної армії та одночасно надати кожному можливість отримати знання та вміння, які допоможуть у захисті країни, якщо ворог знову нападе.
Третій пріоритет — енергетичний фронт.
Успішно завершити опалювальний сезон, відновити пошкодження, які завдали російські варвари, забезпечити безперебійну роботу критичної інфраструктури, посилити безпеку енергооб’єктів, особливо АЕС — це обов’язкова програма-мінімум.
Актуальними залишаються плани щодо декарбонізації енергетики та зеленої трансформації. Війна зробила ці виклики ще більш нагальними. Будемо активніше використовувати потенціал відновлюваної енергетики: сонячної, вітрової, гідрогенерації, водневих технологій.
Російські атаки штовхають нас до корінної реформи — побудови децентралізованої енергетичної системи. Тоді вона буде менш вразливою до ворожих нападів. Ідеться про створення мініелектростанцій та малих об’єктів генерації, імплементованих в наявну енергосистему.
Також у 2023 році буде створено законодавчу базу, аби провести реформу Державного резерву, зокрема це питання стосується формування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів із метою забезпечення безперервного її постачання на внутрішній ринок. Держава продовжить інвестувати у збільшення власного видобутку газу, аби забезпечити в цьому питанні повну енергетичну незалежність.
Четвертий пріоритет на цей рік — це відновлення України.
Спільно зі Світовим банком плануємо провести чергову верифікацію потреб України на швидке відновлення. Нагадаю, що маємо таку фіксацію на початок червня. Тоді цифра становила 350 млрд доларів завданих збитків. Враховуючи останні атаки на нашу інфраструктуру, сьогодні ця сума сягає понад 700 млрд доларів.
У держбюджеті на поточний рік закладено 35,5 млрд грн для Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Це будівництво та ремонт громадських будівель, об’єктів критичної інфраструктури, забезпечення житлом ВПО. Також уже найближчим часом розраховуємо почати відновлення за рахунок коштів, конфіскованих у російських банків — на спецрахунку вже є для цього 17 млрд грн. Перший пріоритет — зруйноване житло людей.
Частиною великої відбудови буде залучення в українську економіку іноземних інвестицій. Тому цього року мусимо завершити розпочаті переговори про страхування військових ризиків для іноземних інвесторів.
Усередині країни пріоритетом є створення максимально сприятливих умов для інвестування. Зокрема, спрощення підготовки та реалізації проектів державно-приватного партнерства. А також мінімізація вимог до інвестиційних проектів зі значними інвестиціями та подальше спрощення дозвільно-ліцензійних умов.
П’ятий пріоритет — макрофінансова стабільність і програми підтримки бізнесу.
Працюємо з партнерами, аби залучити цього року 38 млрд доларів для фінансування дефіциту бюджету. Це насамперед кошти від ЄС, США та МВФ. Макрофінансова стабільність — це фундамент відновлення нашої економіки. Маємо чіткий план, щоб як і торік повністю профінансувати всі критичні видатки.
У 2023 році Уряд продовжить найефективніші програми допомоги приватному сектору. Це пільгові кредити «5-7-9», гранти проекту єРобота, державна підтримка української переробки та загалом вітчизняних виробників. Для стимулювання сектору будівництва буде активізована програма доступного іпотечного кредитування єОселя.
Шостий пріоритет — ветеранська політика.
Формула державної ветеранської політики проста. Це можливості і повага для ветеранів.
У 2023 році плануємо затвердити Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя та план заходів щодо її реалізації. Стратегія базуватиметься на 4 ключових потребах: економічна незалежність, кошти, житло та медичні послуги.
Можливість військової кар’єри, перенавчання, підтримка ветеранського бізнесу. Забезпечення ветеранів житлом, зокрема через компенсацію відсоткової ставки на іпотеку та фінансовий лізинг. Трирівнева система безоплатної психологічної допомоги ветеранам. Все це має бути реалізоване вже цього року.
Наші ветерани — це наша гордість. І держава буде створювати для них найкращі можливості.
Сьомий пріоритет — освіта.
Зосередимося на безпеці учнів, студентів, учителів, викладачів. Наразі 65% освітніх закладів України забезпечені укриттями. Цього недостатньо, надійні та належно обладнанні укриття повинні мати всі освітні заклади.
Дистанційний формат освіти буде вдосконалюватися. Мусимо вдаватися до онлайн-навчання, щоб захистити життя та здоров’я дітей. Важливо наповнювати цифровий простір якісним контентом, створювати інструменти асинхронного навчання, забезпечувати учням і вчителям доступ до швидкісного Інтернету.
Також у 2023 році будуть продовжені реформи Нової української школи в 5-9 класах.
Восьмий пріоритет — продовження реформи децентралізації.
Ідеться про запровадження інституту префектів — посадових осіб, які будуть здійснювати адміністративний нагляд на місцях. Префекти — це неполітичні особи, що представлятимуть державу і стежитимуть за конституційністю ухвалених на місцях рішень. За зразок нашої моделі взятий найкращий європейський досвід, який довів свою ефективність.
Після завершення воєнного стану на часі будуть і зміни до Конституції, які фіналізують реформу децентралізації.
У підсумку отримаємо збалансовану, дієву та європейську систему управління зі спроможними громадами.
Дев’ятий пріоритет — впровадження обов’язкового пенсійного накопичення і паралельно з цим реформа Фондового ринку та ринку капіталів.
Україна вже багато років має проблему з наповненням Пенсійного фонду. Працездатного населення стає менше, кількість пенсіонерів збільшується. Війна зробила ситуацію критичною.
Реформа полягає в тому, що всі працевлаштовані українці матимуть свої пенсійні накопичувальні рахунки. Кошти йтимуть туди з трьох джерел: внесок роботодавців, внесок держави на паритетних із роботодавцем засадах та добровільні внески громадян.
Таким чином ми реалізуємо на практиці право кожного українця на достойну пенсію.
Водночас стратегічним пріоритетом залишається і продовження підтримки всіх українців, які опинилися у складних життєвих обставинах. Адресність буде ключовим підходом до соціальної допомоги. Всі соціальні виплати та пенсії ми забезпечимо повною мірою.
Десятий пріоритет — реформа управління держвласністю та реформа державного управління.
Ми не змінюємо підхід щодо зменшення ролі держави в економіці. Тому зберігаємо курс на приватизацію. Водночас у деяких секторах держава буде активним гравцем насамперед через чутливість цих секторів для питань національної безпеки.
У 2023 році будемо рухатися шляхом створення єдиних державних компаній у сфері трьох стратегічних ресурсів: землі, води та лісів. Замість розпорошеності, яка породжує корупцію, уніфікація та суворий контроль за діями менеджерів.
Державна власність має приносити прибутки Україні для її стійкості сьогодні та для її розвитку завтра.
Також продовжуємо реформу державного управління. Чиновників має стати менше. Міністерства мають займатися напрацюванням політик і правил, а не управлінням реальним сектором. Діджиталізація стане основою для нового формату взаємодії держави, громадян і бізнесу.
2023 рік стане роком нашої перемоги. Робимо для цього все можливе. Допомагаємо ЗСУ, на чиїх плечах тримається наша свобода і чиїми руками буде викувана наша перемога».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Ольга Денисяка