СБУ блокувала несанкціоновані рубки дерев на Львівщині. Вкрадена сировина мала б слугувати в будівництві оборонних споруд під час війни, йдеться у повідомленні СБУ у Львівській області.
За даними правоохоронців, вдалося зупинили дії керівника одного з лісогосподарських підприємств Львівщини, який розкрадав та збував лісопродукцію. У період воєнного стану вказана сировина мала використовуватись для будівництва оборонних споруд, проте керівник ЛГ вирішив на цьому заробити.
«Користуючись службовим становищем чоловік видавав лісорубні квитки на проведення рубок (роботи не були передбачені планами). Далі, через налагоджений «канал збуту» зловмисник реалізовував вказану продукцію для власного збагачення», – йдеться у повідомленні.
За результатами проведених експертиз встановлено, що «діяльність» посадовця завдала шкоди на понад 700 тис грн.
Фігуранту справи вже повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), шо карається штрафом і від 3 до 6 років тюрми.
Тривають слідчі дії для притягнення до відповідальності й інших осіб причетних до протиправної діяльності.
За даними Zaxid.net, мова про директора миколаївського підрозділу «Галсільлісу»
Виконувач обов’язків директора «Галсільлісу» Іван Підгородецький розповів журналістам, що йдеться про справу трирічної давності. Під час планової перевірки Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» Держекоінспекція виявила порушення в лісорубних квитках та передала документи в СБУ. Водночас, Іван Підгородецький вважає несправедливими звинувачення керівника миколаївського підрозділу «Галсільлісу» Івана Плішила у розкраданні лісу та переконаний, що гроші той не привласнював.
«Події відбувалися у 2019 – на початку 2020 року. Був неправильно виписаний лісорубний квиток, це порушення. Але деревина була реалізована, про що є документи, гроші оплачені в касу. До розкрадання він не має відношення», – каже Іван Підгородецький.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський