Глава Православної церкви України Митрополит Епіфаній про те, чому Господь дозволив війні початися і чому все, що доводиться пережити українцям, – до добра:
«Часто чуємо запитання: «За що нас Бог покарав війною?», «Чим ми провинилися?». Дорогі брати і сестри, Бог нас не карає, Він нас любить, Він ніколи не бажає і тим паче не створює страждань для людей. Ба більше – Син Божий сам постраждав, прийнявши хресну смерть заради спасіння людства. Доки не було гріха, і війни не було, тому війна має джерелом гріх, а відтак вона не від Бога, а від диявола.
Нам належить розуміти, що у нинішній війні український народ протистоїть не лише загарбникам, не просто російському війську. Як і в біблійні часи, так і зараз на нашій землі також відбувається боротьба добра зі злом, істини з неправдою, боротьба проти гріховної темряви, проти влади диявола у світі цьому. І наш народ воює на боці світла разом із Богом.
Саме тому ми просимо у Нього сил тілесних і духовних, аби перемогти у цій війні, щоби ми могли захистити добро, не давши розповсюдитися злу. І Він нам допомагає. Попри плани агресора Україна досі є, вона не здалася, успішно захищається і має підтримку багатьох країн світу. Попри жорстокість і лють ворога страх не полонив душі українців, не роз’єднав нас, не зневірив. Українці у важкі часи не втратили милосердя, взаємодопомоги, любові до ближніх, ці християнські чесноти навпаки розкрилися під час війни з потрійною силою – Бог сприяє нам у цьому.
Кожне випробування – це можливість бачити Божу допомогу в подоланні зла. Кожне чудо в біблійній історії звершувалося як відповідь на певну проблему, бо що «неможливе для людей – можливе для Бога» (Лк. 18: 27). Тому Господь всякому добру допомагає, а зло зупиняє та обертає до добрих наслідків. В цьому і є промислительна дія Божа: якщо Господь допускає щось тепер, то не від безсилля, але знаючи, як обернути це до добрих наслідків.
Всі події, що стаються на землі, відомі Господу та мають свої причини, терміни і певну промислительну мету, вони служать нашому спасінню. Людина не здатна осягнути Промислу Божого, вона «звужує» його до конкретної ситуації, проєктує на себе. Але Бог має повноту відання: будь-яка подія є ланкою великої історії, має наслідки для багатьох людей. Умовно кажучи, якщо ми бачимо один-два елементи «пазлу» світової історії, то Творець – всю картину і одночасно.
Тому «Усьому свій час, і час усякій речі під небом: час народжуватися, і час помирати; час насаджувати, і час виривати посаджене; час убивати, і час лікувати; час руйнувати, і час будувати; час плакати, і час сміятися; час ремствувати, і час танцювати; час розкидати каміння, і час збирати каміння; час обіймати, і час ухилятися від обіймів; час шукати, і час втрачати; час зберігати, і час кидати; час роздирати, і час зшивати; час мовчати, і час говорити; час любити, і час ненавидіти; час війні, і час миру» (Еккл. 3: 1 – 8).
Дай Бог нам перемогти у війні, щоб настав час миру!».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба