Головний редактор інтернет-видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов про правду і брехню на війні та відповідальність командирів за своїх підлеглих:
«Правду на війні шукати важко. Де знаходиться передній край? Чи є хтось на тих позиціях, про які доповів? Чи ведеться корегований вогонь по цілі чи просто бк викидається по площі? Чи налагоджений зв’язок та взаємодія? Чи у батальйоні, якому ставлять наказ, професійні офіцери та сержанти, здатні його виконати? Чи варто тримати село у низині за будь-яку ціну, чи краще відійти на висоти та розвалити противника вогнем? Чи можна знімати з посади одного з кращих комбригів, за те що він сказав начальнику правду? Правду знайти нелегко.
Брехня виживає на війні, бо її шукати не треба. Брехня говорить голосом суцільних перемог та успіхів, і не визнає ніколи своєї відповідальності за провали та загибель людей. Брехня завжди помилки знаходить не у собі, а виключно у підлеглих. «Йдіть зачистить – там вже нікого нема». Брехня дуже проста, і тому вона не терпить сумнівів.
А правда потребує або довіряти своїм підлеглим, або виконувати свої накази разом з тими, кого ти посилаєш не смерть. Бо правда живе не в штабах. Правда живе на планшеті командира роти та батареї та в очах його сержантів, в запитаннях солдат. Саме ця правда змінює хід війни.
Правда на війні – бачити на власні очі та брати відповідальність – тобто ризикувати собою.
Брехня на війні – це не помічати, що накази виконують вмотивовані люди, а не кількість за списком бчс, не журнали обліку та не стрілки з прапорцями.
Брехня ніколи не визнає поразок, але тому брехня ніколи не здатна перемогти.
Правда завжди неприємна, але саме такий важкий та не завжди приємний є шлях до справжньої перемоги».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський