Митрополит Епіфаній: «Істинна віра – це не сліпе перекладання відповідальності за всі події в житті на Господа»

Глава Православної Церкви України Митрополит Епіфаній привітав українців зі святом Стрітення Господа Ісуса Христа:

«Щороку відзначаючи свято Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, ми вшановуємо подію, коли на 40-й день після Різдва Сина Божого, відповідно до приписів закону Мойсеєвого, Пресвята Богородиця принесла Немовля Ісуса до Єрусалимського храму.

Того дня відбулося дещо більше, аніж просто приведення ще однієї Дитини до храму. Адже у храмі в особі праведного старця Симеона та праведної пророчиці Анни старозавітне людство зустрілося з Месією – у прихід Якого вони вірили та на Якого так довго чекали.

Важливо, що у день Стрітення Господь не відкрив Себе ані царям, ані вельможам, але відкрився праведникам, які смиряли себе та чекали на Нього у молитві та ревній вірі. І в цьому урок для кожного з нас: аби пізнати Бога, зустріти Його та наблизитися до Нього, маємо не гнатися за багатствами світу, владою й почестями, але смиряти себе й наслідувати приклад праведників. Найбільше наближують людину до спасіння щира любов, гаряча молитва, самообмеження заради досконалості та міцна віра.

Істинна віра – це не сліпе перекладання відповідальності за всі події в нашому житті на Господа. Істинна віра – це віра діяльна, віра активна. Коли ми просимо Бога про Його благословення, допомогу та підтримку – та водночас діємо самі, творимо добрі справи та даруємо любов нашим ближнім, не очікуючи, як на передумову, на «знак згори». Не заради винагороди – але тому, що не можемо дозволити собі чинити інакше, бо гідні вчинки та чесноти стають нашим свідомим вибором.

Ми не маємо очікувати відплати від Господа за наші добрі справи та нашу праведність – як не очікували її праведний старець Симеон і пророчиця Анна. Та маємо сприймати їх як спосіб приготування, очищення в очікуванні зустрічі з Всевишнім. «Будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому» (Лк. 12: 36)».